К-14523/07 Про скасування рішення - 16.12.2009 Прийняття

Постановою Господарського суду Житомирської області від 25.01.2007, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.06.2007, позов ТОВ "Дюлон"задоволено. Визнано нечинним та скасовано рішення Володарсько-Волинської МДПІ від 11.04.2006 №0000102330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11465 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства в частині повноти розрахунків по експортному контракту №Д/01/04/2004 від 01.04.2004 між фірмою RANIT" (Польща) та ТОВ "Дюлон"(Україна) за період з 07.09.2005 по 27.03.2006, за результатами якої складено акт від 05.04.2006 №13/5/23-07-03393812.

Перевіркою встановлено надходження валютної виручки з порушенням термінів розрахунків по експортному контракту № Д/01/04/2004 від 01.04.2004. На виконання умов експортного контракту ТОВ "Дюлон"відвантажило гранітну продукцію фірмі" (Польща) на суму 17294,71 дол.США або 87338,28 грн., а саме: за вантажною митною декларацією № 90410 від 07.09.2005 на суму 53620,24 грн. або 10617,87 дол.США, граничний термін розрахунків 06.12.2005; за вантажною митною декларацією №90529 від 21.09.2005 на суму 33718,04 грн. або 6676,84 дол.США, граничний терміні розрахунків 20.12.2005.

Позивачем були виставлені для оплати рахунки від 05.09.2005. № 38 та від 20.09.2005. № 39 на загальну суму 17294,71 дол.США, однак фірма" (Польща) перерахувала кошти за поставлену продукцію часткової 22.09.2005. в сумі 1111,00 дол.США та 29.09.2005 в сумі 1000,00 дол.США. Дебіторська заборгованість становить 15183,71 дол.США, в тому числі станом на 07.12.2005. в сумі 8506,87 дол.США та 21.12.2005 в сумі 6676,84 дол.США .

На підставі акта перевірки прийнято рішення від 11.04.2006 № 0000102330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ "Дюлон"в сумі 11465 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов та скасовуючи рішення про застосування штрафних санкцій, виходили з того, що 08.12.2005 Господарським судом Житомирської області порушено провадження у справі № 3/3602 за позовом ТОВ "Дюлон"до фірми " (Польща) про стягнення заборгованості в сумі 15183,71 дол.США.

Згідно з банківською випискою від нерезидента 31.01.2006 надійшла валютна виручка в сумі 17408,54 дол.США, що еквівалентна 87913,12 грн. на валютний рахунок ТОВ "Дюлон" на виконання контракту № Д/01/04/2004 від 01.04.2004.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.03.2006 №3/3602 провадження у справі припинено на підставі п.4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову, оскільки відповідач добровільно погасив борг.

Суди попередніх інстанцій, з посиланням на приписи ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", дійшли висновку, що припинення судом провадження у справі у зв’язку з добровільним задоволенням позовних вимог нерезидентом щодо стягнення боргу в іноземній валюті є позитивним вирішенням спору, тобто вирішенням спору на користь позивача, а тому є підставою для звільнення позивача від відповідальності.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія не погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Виходячи з наведеного врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

При цьому прийняття судом за результатами розгляду спору між резидентом та нерезидентом іншого судового рішення, ніж про задоволення позовних вимог, зокрема про припинення (закриття) провадження у справі, не є підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, навіть якщо таке судове рішення було постановлене внаслідок добровільної сплати боргу нерезидентом. Наведене випливає з приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка передбачає поновлення строків повернення валютної виручки чи поставки імпортного товару з відповідним нарахуванням пені в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі.

Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що обставини справи встановлені повно і правильно, але їм дана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Житомирської області від 25.01.2007 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 скасувати.

Прийняти нову постанову. В задоволенні позову відмовити.

постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.