Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т

при секретарі: Сірик Ю.В.

за участю представників:

Державної інспекції з енергозбереження –Полякової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго"на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009 року у справі №4/821/07 за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго"до Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинною постанови, -

У листопаді 2007 року ВАТ Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго"звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинною постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Миколаївській області від 31 травня 2007 року № 18-14/03.100.23-119 П/2 "Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2008 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009 року, постанова господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2008 року скасована, та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі ВАТ Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року, та залишити в силі постанову господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2008 року, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 23 Закону України "Про енергозбереження" державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Відповідно до вимог п. 3 Положення "Про Державну інспекцію з енергозбереження", затвердженого Постановою КМ України від 29.06.2000р. № 1039 "Питання Державної інспекції з енергозбереження" (1039-2000-п) Інспекція у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження; виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів; здійснює державний контроль за станом обліку паливно-енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, використанням автоматичних засобів регулювання споживання природного газу, наявністю і додержанням режимних або технологічних карт устаткування, використанням вторинних паливно-енергетичних ресурсів; надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів; аналізує стан використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами та приймає відповідні рішення; виконує інші функції, що випливають з покладених на Інспекцію завдань.

Відповідно ст. 11 п. "е" Закону України "Про енергозбереження" (74/94-ВР) економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами. Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64 "Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання" (z0653-00) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за №653/4874 (z0653-00) , визначений механізм накладення стягнення підвищеної плати.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік.

План проведення перевірок ефективності використання ПЕР на підприємствах, в установах та організаціях ТУ Державної інспекції з енергозбереження по Миколаївській області на 2007 рік затверджено наказом Державної інспекції з енергозбереження від 30.11.2006р. №278.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Миколаївській області було проведено комплексну перевірку з питань енергозбереження ВАТ ЕК "Миколаївобленерго"електричних мереж 800-0,4Кв, за результатами якої складено Акт від 29 травня 2007року №18-14/03.100.23-119, в якому зазначено про перевищення позивачем технологічних витрат електроенергії (ТВЕ) понад нормативне, затверджене значення, в кількості 227007 тис.кВт год./рік.

Відповідачем до зазначеного вище Акту перевірки складено Припис від 29 травня 2007 року, яким зобов’язано ВАТ ЕК "Миколаївобленерго"виконати комплекс робіт, необхідних для усунення підстав втрати ПЕР (паливно-енергетичних ресурсів). Цим приписом відповідач зобов'язав позивача виконати перелічені в приписі роботи у період з червня по 10 вересня 2007 року.

На підставі Акту перевірки № 18-14/03.100.23-119 від 29.05.2007 р. Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Миколаївській області було винесено Постанову №18-14/03.100.23-119 П/2 від 31.05.2007р. "Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів", якою застосовано подвійну плату за перевитрату 227007 тис.кВт год. електричної енергії до ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" в розмірі 75 684 133грн. 80 коп. Постановою КМ України від 02.09.1993р. № 699 (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата. Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Оскільки комплексною перевіркою ВАТ ЕК "Миколаївобленерго"було встановлено, що перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів були викликані недодержанням технологічної дисципліни і не пов'язані з недосконалістю технологічних процесів, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що відповідачем правомірно складено постанову про підвищену плату одразу після складання Акта комплексної перевірки.

Пунктом 1 Загальних Положень "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", затверджених Постановою КМ України від 15.07.1997р. № 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" (786-97-п) передбачено, що нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов'язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій. Основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що перевитрати електричної енергії, які спричинені недотриманням затверджених норм технологічних втрат електроенергії, є підставою для застосування до позивача економічних санкцій у вигляді підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, передбачених п."е"ст. 11 Закону України "Про енергозбереження".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків апеляційного суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Щодо норм процесуального права, то слід зазначити, що в господарському суді Миколаївської області в розгляді справи брали участь два представники позивача: Котенко О.О. та Халай С.Є., які діяли на підставі довіреностей відповідно від 28.12.2007р. та від 04.12.2007р., що стверджується протоколами судових засідань та постановою цього суду від 09 червня 2008 року. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 р., дану справу було призначено до апеляційного розгляду на 02 червня 2009 року. Судову повістку-повідомлення на 02.06.2009р. ВАТ ЕК "Миколаївобленерго"було вручено 12 травня 2009 року. ВАТ ЕК "Миколаївобленерго"наказом №717-в від 22 травня 2009 року надало начальнику відділу правового забезпечення Котенко О.О. відпустку з 28 травня по 17 червня 2009 року. Тобто, відпустка одному з представників, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, позивачем була надана через десять днів після вручення повістки- виклику до апеляційного суду на 02 червня 2009 року. Окрім того, перебування одного з представників позивача у відпустці не перешкоджало явці до суду апеляційної інстанції іншого представника Халай С.Є., чи направленні юридичною особою до апеляційного суду іншого представника. Тобто, апеляційним судом не порушено норми процесуального права

Отже, оскаржуване судове рішення апеляційним судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго"залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.