Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого судді Фадєєвої Н.М., суддів Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою гр. Б на рішення апеляційного суду Житомирської області від 23.03.2004 у справі за скаргою гр. Б на неправомірні дії начальника Коростенського міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділення ВДАІ УМВС України в Житомирській області, В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2003 року гр. Б звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії начальника Коростенського міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділення ВДАІ УМВС України в Житомирській області мотивуючи тим, що йому незаконно відмовлено в реєстрації автомобіля "БМВ-520", власником якого він є згідно рішення Володарсько-Волинського районного суду від 18.10.2002.

Рішенням Коростенського міського суду від 13.01.2004 скарга гр. Б на неправомірні дії начальника Коростенського міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділення ВДАІ УМВС України в Житомирській області задоволена.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23.03.2004 року рішення Коростенського міського суду від 13.01.2004 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено гр. Б в задоволенні скарги.

Не погоджуючись із постановленим по справі судовим рішенням суду апеляційної інстанції гр. Б подав касаційну скаргу, в якій просить рішення апеляційного суду Житомирської області від 23.03.2004 скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи тим, що судом апеляційної інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальної дії.

Так суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що висновок суду першої інстанції про те, що відмовою в реєстрації автомобіля порушуються права гр. Б, як власника даного транспортного засобу є помилковим, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права. Так ст. 37 Закону України "Про дорожній рух" (3353-12) визначено підстави, з яких забороняється експлуатація транспортних засобів. Однією з них є невідповідність реєстраційних даних записам у свідоцтві про реєстрацію. Згідно Правил державної реєстрації та обліку автомобілів та ін. транспортних засобів (z0888-04) , їх реєстрація здійснюється на підставі заяви власника і документів, зокрема посвідчення митного органу про реєстрацію транспортного засобу в підрозділах ДАІ. Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації зареєстровані в підрозділах ДАІ, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться. Враховуючи те, що автомобіль закордонного виробництва, серед зареєстрованих в Україні не значиться, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підроблено, то судом апеляційної інстанції вірно визначено, що дії начальника Коростенського МРЕВ ВДАІ УМВС України в Житомирській області були правомірними та відповідають нормам матеріального права.

Колегія суддів вважає, що гр. Б не доведені ті обставини, на які він посилається в своїй касаційній скарзі.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу гр. Б залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Житомирської області від 23.03.2004 - без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.