Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гордійчук М.П, Харченка В.В., Чалого С.Я.. Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року у справі №2-а-115/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії, -

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов’язання виплатити доплату до пенсії, як дитині війни.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року, позов задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у розмірах, встановлених ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) . Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області підвищити позивачу пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 09 липня 2007 року та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах, передбачених Законом.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області просить скасувати зазначені судові рішення, та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"зупинено на 2007 рік з урахуванням положення ст. 111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56 ст,62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"("Справа про соціальні гарантії громадян"), визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинами 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України

Тобто, Верховна Рада України не має повноважень, при прийнятті Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачці у розмірах, передбачених Законом.

На час розгляду даної справи судом першої інстанції розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Оскільки рішення Конституційного Суду України № 6-рп (v0a6p710-07) від 09.07.2007 р. має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, то суди дійшли вірного висновку про те, що позивач має право на перерахунок підвищення до пенсії з 09.07.2007р.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково не зазначив кінцеву дату здійснення перерахунку пенсії позивачу та зобов’язав здійснювати виплату пенсії у розмірах, передбачених Законом в подальшому. Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) встановлено захист порушеного права внаслідок чого зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.

Тому судова колегія дійшла висновку, що в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року скасувати.

Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2007 року –змінити, виклавши абзаци другий та третій її резолютивної частини в наступній редакції:

"Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року".

В решті постанову Любешівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2007 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.