Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Федорова М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Господарського суду Луганської області від 10.08.2006

та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2006

у справі №10/507ад

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку

до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1

третя особа Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Луганській області

про стягнення 1700,00 грн.

Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку (далі по тексту –позивач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку) звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту –відповідач, СПД ОСОБА_1), третя особа Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Луганській області про стягнення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1700,00 грн.

Постановою Господарського суду Луганської області від 10.08.2006, яке залишено без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2006, позовні вимоги ДПІ у м. Сєвєродонецьку задоволені, стягнуто з СПД ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1700,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Луганської області від 10.08.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2006, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга СПД ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку була проведена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складено акт перевірки від 05.03.2004 №12140086/2303.

В акті перевірки зазначено, що СПД ОСОБА_1 порушено норми статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", якою визначено, що у суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари.

За результатами висновків акта перевірки Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Луганській області винесено рішення від 28.05.2004 №1211831214-21, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансової) санкції у розмірі 1700,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.

Статтею 10 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері шляхом сертифікації.

Відповідно до статті 17 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 грн.

Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"визначено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Отже, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з СПД ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700,00 грн. є обґрунтованими.

Твердження СПД ОСОБА_1, що суд не роз’яснив право клопотати про відмову в задоволені позову на підставі пропуску строку звернення до суду, є необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що суди належним чином роз’яснили відповідачу її права та обов’язки. Також з поданих відповідачем заяв, клопотань та заперечень вбачається, що СПД ОСОБА_1 знала про свої права та обов’язки, крім того є обізнаною в законодавстві України, в тому числі Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Луганської області від 10.08.2006 та ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Луганської області від 10.08.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.