Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого  Фадєєвої Н.М.,

суддів:  Берднік I.С.,

Васильченко Н.В.,

Кравченко О.О.,

Харченка В.В.,

при секретарі - Деревенському I.I.,

сторони:

від позивача - Зябликов Д.М.,

від відповідача - Гантімуров Є.С.,

від третьої особи - Тищик О.I.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2005 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Донкредитінвест" до Національного банку України в особі управління Національного банку України в Дніпропетровській області, третя особа Акціонерний комерційний банк "Прем'єрбанк" про визнання недійсним пункту 6 рішення комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області № 110 від 12 лютого 2004 року, -

в с т а н о в и л а :

Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Донкредитінвест" звернулось в суд з позовом до Національного банку України в особі управління Національного банку України в Дніпропетровській області про визнання недійсним пункту 6 рішення комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області № 110 від 12 лютого 2004 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняттям оскаржуваного пункту рішення, комісією були порушені майнові права ЗАТ КБ "Донкредитінвест", які випливають з укладеного 13 лютого 2004 року між ЗАТ КБ "Донкредитінвест" та АКБ "Прем'єрбанк" договору іпотеки нерухомого майна - нежилого приміщення, з метою забезпечення вимог ЗАТ КБ "Донкредитінвест" по укладеним договорам міжбанківського кредитування.

Постановою господарського суду міста Києва від 6 жовтня 2005 року позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт шостий рішення комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області № 110 від  12 лютого 2004 року в частині заборони АКБ "Прем'єрбанк" переоформлення, заміни, реалізації та інших дій з нерухомим майном  без погодження з Управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись, Акціонерний комерційний банк "Прем'єрбанк" звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від  24 листопада 2005 року апеляційну скаргу АКБ "Прем'єрбанк" залишено без розгляду, з підстав передбачених пунктом 6 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

В касаційній скарзі АКБ "Прем'єрбанк", ставить питання про скасування зазначеної ухвали, з направлення справи до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи 13 жовтня 2005 року до господарського суду міста Києва АКБ "Прем'єрбанк" було подано заяву про апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 1, 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний суд дійшов помилкових висновків про те, що строк на апеляційне оскарження закінчується 02 листопада 2005 року.

Частиною 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) передбачено, що заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Статтею 101 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчинюються процесуальні дії. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

З аналізу зазначених норм вбачається, що в разі складення постанови в повному обсязі, заява про апеляційне оскарження подається з дня її складення, при цьому колегія суддів відзначає, що у разі її подання у строк раніше ніж дата складення постанови, заява вважається поданою саме з дня складення постанови в повному обсязі.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження закінчується  10 листопада 2005 року, тоді, як апеляційна скарга направлена до суду  8 листопада 2005 року.

Враховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2005 року скасувати.

Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.