Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сєвєродонецьку Луганської області

на постанову Господарського суду Луганської області від 15.01.2007

та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 15.05.2007

у справі № 12/795н-ад Господарського суду Луганської області

за позовом приватного підприємства "ТНіК"

до Державної податкової інспекції у Сєвєродонецьку Луганської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Постановою Господарського суду Луганської області від 15.01.2007, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 15.05.2007, позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 01.11.2006 № 0006042301/0 про визначення ПП "ТНіК"податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 204803,31 грн. (в т.ч. 136535,54 грн. основного платежу, 68267,77 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Висновок суду першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на встановлені в судовому процесі факти підтвердження сум податкового кредиту, задекларованих ПП "ТНіК"за жовтень, листопад, грудень 2005 року та січень, лютий, березень 2006 року, належним чином оформленими податковими накладними, виписаними ТОВ "Расінг", постачальником послуг.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (z0233-97) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 (z0233-97) , (далі по тексту –Порядок № 165).

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Податкове повідомлення-рішення, стосовно відповідності якого закону виник спір, прийнято на підставі акту перевірки від 20.10.2006 № 1591/23-31023138 "Про результати виїзної планової перевірки Приватного підприємства "ТНіК"(код за ЄДРПОУ 31023138) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.06.2006 року".

Згідно висновку акту перевірки позивач в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР безпідставно відніс до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних підписаних від імені ТОВ "Расінг" не уповноваженою особою.

Судами встановлено, що 01.04.2005 між позивачем та ТОВ "Расінг"укладено договір про надання юридичних послуг № 01/01-0 на загальну суму 819213,23 грн., в т.ч. ПДВ 136535,54 грн. Виконання юридичних послуг оформлене актами виконаних робіт.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Расінг", позивач включив 136535,54 грн. до податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2005 року, січень, лютий, березень 2006 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доведення у встановленому законом порядку факту підписання податкових накладних, виданих платником податку - постачальником товарів (послуг), не уповноваженою цим платником податку особою не позбавляє їх юридичної сили, оскільки єдиною обставиною, якою позбавляє податкову накладну юридичного значення розрахункового і звітного документу, є складання її особою, що не зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, передбаченому статтею 9 Закону № 168/97-ВР.

Цей висновок, однак, не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 3 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"однією з функцій Державної податкової адміністрації України є затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку № 165 (z0233-97) , затвердженого ДПА України на виконання Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"одночасно із затвердженням форми податкової накладної, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (z0233-97) .

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Судами встановлено, що підписи в договорі про надання юридичних послуг від 01.04.2005 № 01/01-0, актах виконаних робіт, податкових накладних виконані не директором ТОВ "Расінг"Захаровим Ю.М., на що є посилання в цих документах, а іншою особою, що підтверджується висновками експерта, складеними за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 11.12.2006 № 794 та № 795, письмовими поясненнями Захарова Ю.М. від 29.06.2006, згідно яких він не підписував ці документи і не уповноважував інших осіб на здійснення таких дій (т.2 а.с. 100-101, 104-105, т.1 а.с. 17).

Податкові накладні від імені ТОВ "Расінг"виписані та підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних. Таким чином, податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суди попередніх інстанцій, повно і правильно встановивши обставини справи, порушили, однак, норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Це відповідно до статті 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити.

Скасувати постанову Господарського суду Луганської області від 15.01.2007 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 15.05.2007, в позові відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.