Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

суддів: Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Харченка В.В.

при секретарі:  Деревенського I.I.

розглянувши касаційну скаргу  директора ТОВ "Зустріч" -Сиротенко Г.М.

на  постанову Львівського апеляційного суду  від 29 листопада 2005 року

у справі  № 7/50-11

за позовом  ТОВ "Зустріч" 

до Луцької міської Ради   

про визнання недійсним розпорядження

В С Т А Н О В И В :

В березні 2005 року ТОВ "Зустріч" звернулось до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним розпорядження Луцького міського голови  Кривицького  А.Ф. № 962 від 03 листопада 2004 року, яким було призупинено приватизацію приміщення кафе "Зустріч", яке розташоване на Привокзальному майдані,1 в м. Луцьку.

Зазначаючи, що таке розпорядження порушує  права на приватизацію цього об'єкта шляхом викупу, відповідно до ст.11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), п.5.2 договору оренди цього приміщення від 05 березня 1196 року та рішення сесії Луцької міської Ради народних депутатів № 2/10 від 24 червня 1998 року.

Розпорядження Луцького міського голови прийняте з порушенням вимог Закону України "Про місцеве  самоврядування в Україні" (280/97-ВР) міський голова не наділений повноваженнями з питань приватизації майна комунальної власності.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15 серпня 2005 року позов ТОВ "Зустріч" задоволено, розпорядження Луцького міського голови № 962 від 03 листопада 2004 року "Про приміщення кафе "Зустріч" на Привокзальному майдані,1" визнано недійсним.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 року, рішення суду першої інстанції було скасоване та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Зустріч".

В касаційній скарзі позивач просить  постанову апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції неповно дослідив обставини справи, дав неправильну оцінку зібраним доказам, ухвалив постанову, яка не відповідає вимогам матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.2 ч.3 КАС України (2747-15) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач орендує приміщення відповідно до договору оренди № 32 від 05 березня 1996 року, укладеного між Представництвом Фонду державного майна України в м. Луцьку та ТОВ "Зустріч". Згідно п.5.2 договору позивач набув право першочергового придбання орендованого приміщення.

На виконання вимог Закону України "Про місцеве  самоврядування" (280/97-ВР) Луцька міська Рада народних депутатів 24 червня 1998 року прийняла рішення № 2/10 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації". В цей перелік було включено і ТОВ "Зустріч".

Розпорядженням Луцького міського голови № 962 від 03 листопада 2004 року призупинено приватизацію приміщення кафе "Зустріч", що на Привокзальному майдані,1 до  завершення розробки проекту благоустрою Привокзального району (а.с.7).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції визнав, що ст.20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) надано таке право міському голові видавати розпорядження щодо призупинення приватизації" приміщень.

Між тим з таким  висновком суду погодитись не можна.

Згідно ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) зазначено повноваження міського голови, серед яких не передбачено повноваження щодо призупинення процесу приватизації, а отже не можна вважати оскаржуване  розпорядження суб'єкта владних повноважень прийнятого у відповідності до вимог Закону.

Відповідно до ст.226 КАС України (2747-15)   суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу директора ТОВ "Зустріч"- Сиротенко Г.М. задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 року скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Волинської області від 15 серпня 2005 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.