К-1116/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" на рішення Господарського суду Волинської області від 29 липня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2005 року ТОВ "Аргос" звернулося до Господарського суду Волинської області із позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000832303/0 від 28. 04. 2005 р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 6915 грн. за платежем - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування у відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі і громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29 липня 2005 року позов ТОВ "Аргос" задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області № 0000832303/0 від 28. 04. 2005 р. в частині визначення суми штрафних санкцій у розмірі 6915 грн. сумою податкового зобов'язання. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2005 року рішення Господарського суду Волинської області від 29 липня 2005 року залишено без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Аргос" - без задоволення.

В грудні 2005 року ТОВ "Аргос" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 29 липня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2005 року, в якій ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновку, зробленого податковим органом, при перевірці виявлено порушення п.п 1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) . На підставі акту перевірки № 180333 від 21. 04. 2005 р. Луцької ОДПI 28. 04. 2005 р. прийнято податкове-повідомлення-рішення, яким позивачу згідно з ч. 1 ст. 17 вказаного Закону визначено податкове зобов'язання в розмірі 6 915 грн. за платежем - штрафна санкція за порушення законодавства про патентування.

Наведені докази по справі свідчать про правомірність застосування до товариства фінансової санкції в розмірі 6 915 грн. відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , яка передбачає за порушення вимог цього Закону фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (робіт, послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Судами вірно зазначено, що згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням сума застосованих до позивача штрафних санкцій визначена як податкове зобов'язання, що суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджети та державними цільовими фондами" (2181-14) та ст. ст. 13, 14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджети та державними цільовими фондами" (2181-14) положення цього Закону поширюється лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для визначення їх податковим зобов'язанням з поширенням на них вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджети та державними цільовими фондами" (2181-14) щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків несплати.

Отже, при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

За таких обставин, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" на рішення Господарського суду Волинської області від 29 липня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення, а судові рішення - без змін .