29 червня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого  адміністративного суду України в складі:

Головуючого-судді: Цуркана М.I.,

суддів:  Юрченка В.В., Амєліна С.Є., Ліпський Д.В.,  Кобилянського М.Г.,

при секретарі : Проценко О.О.,

за участю представників відповідача Сербіна Є.Ю., Познюка Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу № 16/175-05 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шпилівське" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за касаційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

Сумська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року.

Зазначає, що в березні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Шпилівське" звернулось до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2004 року № 0000132310/0/0/273/23, про застосування і стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих  сум податків, зборів (обов"язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого  законодавства, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та відповідно до якого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 8 831 грн. 00 коп. за жовтень 2004 року, 774 грн. 00 коп. за грудень 2004 року.

Вважає, що спірне повідомлення-рішення було винесено обгрунтовано та правомірно.

Вказує, що позивачем порушено п. 11.29 ст. 11; п. 7.4. ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року із змінами та доповненнями, вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 27 (27-99-п) "Про порядок акумуляції та використання коштів, які  нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками, платниками податку на додану вартість, щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на  давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за жовтень 2004 року в сумі 8 831 грн., за грудень 2004 року в сумі 774 грн. 00 коп.

Вказуючи на допущені судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанцій  рішення.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16 червня 2005 року  у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Шпилівське" було відмовлено.

Постановою  Харківського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Шпилівське" було задоволено. Рішення господарського суду Сумської області від 16 червня 2005 року було скасоване. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шпилівське" було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної Державної податкової інспекції № 00001323310/0/0/273/23 від 14 лютого 2005 року про застосування і стягнення  сум штрафних (фінансових санкцій), донарахованих сум податків, зборів (обов"язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства. Стягнуто з рахунку Сумської  міжрайонної державної податкової інспекції на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шпилівське", с. Шпилівка, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 127, 50 грн. державного мита.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача на підтримку касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції було встановлено, що  підставою прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення був акт № 23/010-018 від 10 лютого 2005 року позапланової документальної перевірки правильності визначення сум податку на додану  вартість, заявлених до відшкодування за жовтень, грудень 2004 року по товариству з обмеженою відповідальністю "Шпилівське", в якому зроблений висновок про те, що позивачем порушено п. 11.29 ст. 11; п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану  вартість" (168/97-ВР) № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року із змінами та доповненнями, вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271 (271-99-п) "Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками, платниками податку на додану вартість, щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року в сумі 8 831 грн., за грудень 2004 року в сумі 774 грн.

Відмовляючи в задоволені позову господарський суд Сумської області дійшов висновку, що відповідач правомірно здійснив розподіл сум податку на додану вартість за жовтень 2004 року шляхом зменшення податкового кредиту по загальній декларації № 3 на суму 8 831 грн. та збільшення податкового кредиту  по спеціальній декларації № 2 на суму 8 831 грн. за жовтень та відповідного зменшення кредиту по загальній декларації № 3 на суму 774 грн. та збільшення податкового кредиту  по спеціальній декларації № 2 на суму 774 грн. за грудень 2004 року.

В результаті невірного застосування норм п.п.7.4.3 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , абзацу 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271 (271-99-п) апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що суми ПДВ від придбаного автомобіля "Шеврове", який згідно бухгалтерського обліку був оприбуткований як основний засіб, обладнання до нього та ПДВ від послуг, отриманих по виготовленню та установці вікон в приміщенні механічної майстерні, повинно бути повністю віднесено до податкового кредиту загальної декларації №3 з податку на додану вартість та без достатніх на те підстав скасував рішення господарського суду Сумської області від 16 червня 2005 року та постановив нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень ст.. 226 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст.210, 221, 223, 226, 230,231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Сумської області від 16 червня 2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.