К-4-463/05/06 Про стягнення суми недоплаченої пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - Текст документа

при секретарі: Кулеші А.В., розглянувши в судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя від 17 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2004 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2004 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя про стягнення суми недоплаченої пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Позовні вимоги грунтувалися на тому, що відповідачем було безпідставно зменшено пенсію, виплачувану позивачу з 1 листопада 2001 року та невірно враховано коефіцієнт при обрахуванні пенсії позивача.

Рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя від 17 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2004 року вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення заборгованості було задоволено повністю.

В основу рішень судів першої та апеляційної інстанції покладено висновки про те, що зменшення пенсії відповідачем було здійснено безпідставно, оскільки раніш визначений розмір пенсії було встановлено для позивача законно і обгрунтовано.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя звернулося з касаційною скаргою, у якій просить рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя від 17 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2004 року скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог із підстав неправильного застосування судом норм матеріального права, зокрема ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з доведеності факту незаконного зменшення розміру пенсії позивача в лиcтoпaді 2001 року.

Однак, з таким висновком погодитися не можна, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права.

Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено в такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної aвіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсїю за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою-третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 відсотків заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 відсотків зapo6іткy для ocіб льотних eкіпaжів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому poзміp пенсії для ocіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний pік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Зазначеним Законом передбачено, що дія ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (у новій редакції) поширюється на працівників з числа ocіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 (418-92-п) року, під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "a" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсій.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише в разі, коли рішення про підвищення пенсій приймає Уряд України.

28 березня 2002 року Кабінет Mіністpів України прийняв постанову № 374 (374-2002-п) "Про підвищення poзміpів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.

Iнших рішень Урядом України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до ст. 53 Закону України "Про пенесійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсій працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

З матеріалів справи вбачається, що з 21 листопада 1991 року була призначена пенсія за вислугу років як працівнику льотного складу цивільної авіації відповідно до ст. 53 Закону України "Про пенесійне забезпечення" (1788-12) (у редакції Закону від 17 листопада 1999 року) - пенсія була розрахована із застосуванням коефіцієнта зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства станом на листопад 1999 року й poзміp пенсії було обмежено двома з половиною величинами середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний pік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія. Розмір пенсії з 17 грудня 1999 року склав 322,55грн.

З 1 серпня 2000 року, згідно з поданою позивачем заявою, йому було проведено перерахунок пенсії, однак було допущено помилку - застосовано коефіцієнти зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства на момент звернення за перерахунком, а не на момент призначення пенсії, що призвело до остаточного встановлення пенсії в розмірі 363,56 грн. - більшому, ніж належало.

Враховуючи наведене, виправлення в листопаді 2001 року помилки й приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатися зменшенням пенсії та порушенням права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення.

З урахуванням викладеного, в судових інстанцій не було законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Зважаючи на те, що по справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, - оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.