ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" грудня 2009 р. м. Київ К-4366/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого: судді Чалого С.Я.
Суддів: Бим М.Є.
Леонтович К.Г.
Харченка В.В.
Черпіцької Л.Т.
секретар
судового засідання Мудренко А.О.
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до відкритого акціонерного товариства "Арцизьке автотранспортне підприємство –15118" про стягнення суми,-
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2006 року державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Арцизьке автотранспортне підприємство –15118" про стягнення суми.
Постановою господарського суду Одеської області від 23 травня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Арцизьке автотранспортне підприємство –15118"в доход Державного бюджету України –226 050 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2007 року апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Арцизьке автотранспортне підприємство –15118"залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Не погоджуючись з зазначеним судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідача подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення"передбачено, що вся необґрунтовано підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Відповідно до Інструкції "Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" (z1047-01)
затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519 (п.п.1.6 та 3.1),що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до законодавства. Державнаінспекція з контролю за цінами та державні інспекції контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими їй органів державного контролю за цінами.
Згідно п.5 Положення "Про Державну інспекцію з контролю за цінами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 (1819-2000-п)
, Держінспекція має право: 5) приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних Інспекцій з контролю за цінами. Зазначені вище посилання на законодавчі та правові норми свідчать про те, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є обов'язковими для виконання порушниками державної дисципліни цін. Порушник державної дисципліни цін зобов'язаний добровільно сплатити зазначені в рішенні суми. Якщо порушник державної дисципліни цін не сплачує в добровільному порядку суми зазначені в рішенні, це є підставою стягнення відповідних сум в судовому порядку.
Вирішуючи даний спір щодо стягнення з відповідача неправомірно отриманої виручки і штрафу, суди повинні дослідити та дати правову оцінку законодавчим актам на підставі яких відповідач здійснює свою господарську діяльність, а саме положення Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14)
.
Зокрема необхідно з’ясувати чи здійснює відповідач перевезення пасажирів і багажу автобусами міського і приміського сполучення у звичайному режимі руху чи у режимі маршрутного таксі, які тарифи були встановлені на період за який здійснювалась перевірка позивачем.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції "Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" (z1047-01)
, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.01 року № 298/519 визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства, а тому при розгляді справи по суті необхідно також встановити чи було чинним розпорядження Одеської обласної адміністрації "Про тарифи на перевезення пасажирів та вартість проїзних квитків в автобусах міських маршрутів, що працюють в звичайному режимі руху" від 17 листопада 2000 року №920/А-2000 в період здійснення позивачем перевірки.
Приймаючи до уваги те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального законів, які істотно вплинули на повноту з’ясування фактичних обставин справи і призвели до неправильного вирішення справи, ухвалені у даній справи судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Арцизьке автотранспортне підприємство –15118"задовольнити.
Постанову господарського суду Одеської області від 23 травня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу ІV КАС України (2747-15)
..