Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Голубєвої Г.К.

Нечитайла О.М.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача-1: не з’явився.

відповідача-2: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова

на постанову Господарського суду Харківської області від 20.10.2005 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2007

у справі №АС-42/278-05

за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова

до 1. Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, 2. Приватного підприємства "Енер-тек"

про визнання угоди недійсною, -

Постановою Господарського суду Харківської області від 20.10.2005, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2007, Державній податковій інспекції у Московському районі міста Харкова відмовлено у задоволенні позову про визнання, на підставі статті 49 ЦК України (в редакції 1963 р.), недійсною угоди №б/н від 10.12.2003, укладеної між СПД –ф.о.ОСОБА_4 та ПП "Енер-тек", та стягнення з СПД –ф.о.ОСОБА_4 в доход держави отриманий за угодою товар в сумі 664199,13 грн., а з ПП "Енер-тек" на користь СПД –ф.о.ОСОБА_4 коштів в сумі 664199,13 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про задоволення позову в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач-1 у запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, судові рішення залишити без змін.

Відповідач-2 заперечень на касаційну скаргу не надав.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.12.2003 між СПД –ф.о. ОСОБА_4 (покупець) та ПП "Енер-тек"(продавець) укладено договір купівлі-продажу №б/н щодо продажу насіння соняшнику в кількості 415,475 тон на загальну суму 664199,13 грн., у т.ч. ПДВ -110699,86 грн.

Виконання угоди сторонами підтверджується податковими та видатковими накладними на відпуск товару квитанціями до прибуткового касового ордеру, що підтверджують проведення оплати в повному обсязі.

ДПІ у Московському районі міста Харкова вважає, що вищезазначена угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, з тих підстав, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24.11.2004 року визнано недійсними установчі документи ПП "Енер-тек", а також свідоцтво платника податку на додану вартість, з моменту внесення до державного реєстру.

Однак, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, наявність умислу та обставини щодо виконання угоди, стосовно дійсності якої виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі. Один лише факт визнання установчих документів підприємства недійсним за рішенням суду, яке вступило в законну силу, без встановлення в судовому процесі обставин щодо стану виконання підприємством конституційного обов’язку сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретної цивільно-правової угоди, зокрема, не може бути достатньою підставою для визнання такої угоди недійсною з підстав, передбачених ст. 49 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Доказів спрямованості угоди на приховування від оподаткування прибутків та доходів суду не надано, позивач, посилаючись на ухилення ПП "Енер-тек"від оподаткування, доказів донарахування йому податкових зобов’язань та наявності податкового боргу, що виник за результатами виконання спірної угоди, не надав. В ході проведеної перевірки позивачем встановлено, що відповідачем-1 спірні господарські операції належним чином відображені у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), сума податкового кредиту включена до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди, дебіторсько-кредиторської заборгованості не виявлено. На час укладення спірного договору та на час розгляду справи в суді відповідач-2 з Єдиного державного реєстру виключений не був.

За наведених обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про відсутність підстав вважати, що укладення спірної угоди відбулося з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки не вбачається, в чому ж полягала така мета, а також не доведено, що метою її укладення було настання протиправних наслідків.

Вірними є і висновки судів про відсутність у позивача підстав для подання позову на підставі ст. 49 ЦК України (в редакції 1963 р.), який втратив чинність з 01.01.2004 відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) . Цивільний кодекс України (435-15) , який набрав чинності з 01.01.2004, серед правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, не містить санкцій аналогічних тим, які були встановлені ст. 49 ЦК України (в редакції 1963).

За змістом ч.2 ст. 5 ЦК України Кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом’якшує або скасовує відповідальність особи.

Зазначені позивачем у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності прийнятого у справі рішення, судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, у зв’язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 20.10.2005 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.