ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" грудня 2009 р. м. Київ К-17475/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого
Цуркана М.І.,
суддів:
Гашицького О.В.,
Мойсюка М.І.,
Лиски Т.О.,
Штульмана І.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій незаконними та зобов’язання зробити перерахунок пенсії, яка переглядається за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року
у с т а н о в и л а :
У листопаді 2007 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (УПФ) про перерахунок пенсії.
Зазначав, що після призначення йому у 2002 році пенсії за віком на пільгових умовах, з 07 червня 2006 року по 14 липня 2006 року працював різноробочим за трудовим договором, а у липні 2006 року звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок призначеної пенсії на підставі статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Розпорядженням УПФ від 30 жовтня 2006 року №181599 на підставі листів Міністерства юстиції України від 10 липня 2006 року та від 26 липня 2006 року №21-46-915 в перерахунку пенсії по стажу та заробітку йому відмовлено, оскільки не відпрацьовано два роки страхового стажу.
Посилаючись на те, що дії відповідача протиправні - просив зобов’язати пенсійний орган здійснювати виплату пенсії у збільшеному розмірі з 05 липня 2006 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі УПФ, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та постановити нове, про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_6, після призначення у 2002 році пенсії, з 07 червня 2006 року по 14 липня 2006 року працював різноробочим за трудовим договором.
30 жовтня 2006 року відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що для проведення її перерахунку необхідно 24 місяців страхового стажу, набутого після призначення пенсії.
Задовольнивши позов суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком виходив з того, що на момент звернення позивача за перерахунком розміру пенсії чинною була редакція статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"в якій йшлося про обмеження перерахунку мінімальним строком в два роки після попереднього перерахунку пенсії.
Посилання в Законі на урахування страхового стажу після призначення пенсії не містить обов’язкового збільшення стажу саме на два роки, а зазначає лише на те, що страховий стаж (будь-яке його збільшення) повинен враховуватися при перерахунку.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.
Так, за правилами частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"(в редакції на час звернення за перерахунком) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Це означає, що працюючий пенсіонер має право на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв’язку з набуттям додаткового страхового стажу. Застереження про те, що кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку означає період у два календарні роки після призначення (перерахунку) пенсії, а не два роки тривалості страхового чи трудового стажу, оскільки законними підставами для перерахунку є набуття додаткового (без визначення періоду) страхового стажу та можливим підвищенням заробітної плати після призначення пенсії.
Лише у 2007 році статтею 102 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було введено обмеження щодо проведення перерахунку пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону №1058-IV: перерахунок може проводитись лише за умови наявності у пенсіонера страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не менше ніж 24 місяці.
За наведених обставин суди дійшли правильного висновку, що фактичне ототожнення відповідачем понять "два роки"з 24 місяцями страхового стажу є помилковим, а тому рішення про задоволення позову законні та обґрунтовані.
Доводи касаційної скарги непереконливі і висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому ототожненні календарного та страхового періодів.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .
Головуючий М.І. Цуркан Судді О.В. Гашицький М.І. Мойсюк Т.О. Лиска І.В. Штульман