Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Гашицького О. В.,

Мойсюка М. І.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про зобов’язання надати житло, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 вересня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про зобов’язання надати житло, а саме облаштовану двокімнатну квартиру, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 1974 по 1992 проходив військову службу, а після звільнення переїхав до м. Сімферополя та став на квартирний облік, однак до теперішнього часу відповідач житло йому не надав.

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року, позов задоволено. Зобов’язано виконавчий комітет Сімферопольської міської ради у встановленому діючим законодавством порядку надати (виділити) офіцеру запасу ОСОБА_5 на склад сім’ї із двох осіб облаштовану двокімнатну квартиру у межах житлової площі, передбаченої діючим законодавством та в порядку черговості відповідно до вимог ст. 43 ЖК України.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення позивач ставить питання про їх скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та направлення справи на новий розгляд.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначає, що суд встановив законність права позивача на отримання житлової площі, але не вирішив питання по суті позовних вимог щодо першочергового забезпечення його житловою площею, як особи офіцерського складу, звільненої у запас.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, як колишній військовослужбовець, звільнений з військової служби в запас у зв’язку з скороченням штатів, має право на отримання житла.

Відповідно до п. 45 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм житлових приміщень в УРСР", затверджених Постановою РМ УРСР від 11.12.1984 № 470 (470-84-п) , військовослужбовцям, звільненим в запас або відставку житлове приміщення надається виконавчим комітетом місцевих рад в першу чергу, але не пізніше ніж тримісячний термін із дня прибуття до місця проживання, вибраного з урахування існуючого порядку реєстрації (прописки).

Позивач перебуває у пільговому списку (першочергова черга) на надання житла при виконкомі Сімферопольської міської ради з 22.10.1993, станом на 28.07.2008 номер його пільгової черги –195.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що до теперішнього часу позивачеві не надано житло в зв’язку з тим, що не надійшла його черга, а законні підстави для зміни цієї черги відсутні.

Посилання позивача на те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 137 КАС України, а саме за усною заявою позивача прийняв відмову від частини позовних вимог і ухвалою від 18 вересня 2008 року залишив їх без розгляду, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки предметом касаційного перегляду є постанова Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 вересня 2008 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року. Ухвала Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 вересня 2008 року, якою залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_5 в частині заборони Управлінню з обліку і розподілу житлової площі виконкому Сімферопольської міської ради видавати ордери на отримання квартир до вирішення даної справи, ні в апеляційному, ні в касаційному прядку не оскаржувалась.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 вересня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.