Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого -  судді  Харченка В.В., суддів: Берднік I.С., Васильченко Н.В.,  Кравченко О.О., Гуріна М.I.,

при секретарі: Кулеші А.В., розглянувши в судовому  засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу Державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України в місті Севастополі та  зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою  Відділу Державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України в місті Севастополі на рішення Гагаринського районного суду міста Севастополя  від 26 лютого 2004 року та постанову Апеляційного суду міста Севастополя від 14 жовтня 2004 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до Гагаринського районного суду міста Севастополя зі скаргою на бездіяльність Відділу Державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України в місті Севастополі та  зобов'язання зареєструвати транспортний засіб.

Вимоги грунтувалися у тому, що скаржник є належним власником транспортного засобу, отриманого у спадок, тому відмова відповідача у проведенні реєстрації є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує її охоронювані Законом права.

Рішенням  Гагаринського районного суду міста Севастополя  від 26 лютого 2004 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Севастополя від 14 жовтня 2004 року скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу Державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України в місті Севастополі задоволена.

В основу рішень судів першої та апеляційної інстанції покладено тезу про те, що скаржник не може бути обмежений у користуванні належним майном, а право власності скаржника не оспорено та підтверджено належним чином.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями Відділ Державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України в місті Севастополі звернувся з касаційною скаргою, у якій просить рішення Гагаринського районного суду міста Севастополя  від 26 лютого 2004 року та постанову Апеляційного суду міста Севастополя від 14 жовтня 2004 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що спірні правовідносини регулюються "Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 (1388-98-п) року, відповідно до якої транспортний засіб із зміненими, сфальсифікованими або підробленими номерами не може бути зареєстрований.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України,  дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Стаття 41 Конституції України (254к/96-ВР) передбачає, що кожен має право володіти, користуватись, і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, встановленому Законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право приватної власності громадянам України гарантовано Законом Української РСР  "Про власність"  від 6 грудня 1991 року №1939-XII, відповідно до якого обмеження права вільного користування приватною власністю може встановлюватись виключно Законами України.

Судами як першої так і апеляційної інстанцій встановлено, що громадянка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 9 липня 2003 року є власником автомобіля ГАЗ 24 1973 року випуску.

Вказаний автомобіль належав ОСОБА_2 і був зареєстрований 16 липня 1993 року на його ім'я в МРЕВ ДАI м.Севастополя.

Після оформлення спадщини на вказаний автомобіль по смерті свого чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулась в  ДАI м. Севастополя для перерегістрації  автомобіля на своє ім'я, в чому їй було відмовлено із мотивів того, що передня панель облицювання радіатора, на якій вибито номер кузова, вварена не у заводських умовах.

Відповідно до акту НОМЕР_1(а.с. 34) номер кузова автомобіля піддавався зміні кустарним засобом, набивка номеру кузову та номеру двигуна відповідає встановленим зразкам.

Доказів знищення, фальсифікації або підроблення номерів кузову не надано.

Постановою про відмову у порушення кримінальної справи від 23 січня 2004 року (матеріал 222/04, ас. 1) у порушенні кримінальної справи за фактом виявлення підробки номеру кузова відмовлено за відсутністю складу злочину.

Згідно проведеної перевірки зазначений автомобіль та ідентифікаційні номери не значаться у базі "Iнтерпол", він не є об'єктом злочину, та підтверджень того, що на неї заявляють вимоги треті особи як в України так і за її межами матеріали справи не містять.

За таких обставин судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про обгрунтованість оскаржуваних судових рішень матеріалам справи, вимогам Конституції України (254к/96-ВР) , Закону УРСР "Про власність" (697-12) .

При встановленні наведених фактів судами не порушено норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Відділу Державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України в місті Севастополі залишити без задоволення, а  рішення Гагаринського районного суду міста Севастополя  від 26 лютого 2004 року та постанову Апеляційного суду міста Севастополя від 14 жовтня 2004 року- без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.