Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача : Соколовської В.Л.;

відповідача: Бондаренко О.О.;

прокурора: не з’явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08 квітня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АОЛА" (далі по тексту –позивач, ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року №0001493540/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року позовну заяву ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" залишено без руху у зв’язку з не доданням до неї доказів адміністративної процесуальної дієздатності ОСОБА_3 в якості президента ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" та встановлено строк для усунення недоліків до 10 травня 2011 року.

29 квітня 2011 року позивач усунув зазначені недоліки шляхом подання до суду доказів адміністративної процесуальної дієздатності ОСОБА_3 в якості президента ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5240/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08 червня 2011 року.

В судовому засіданні 08 червня 2011 року оголошено перерву до 11 липня 2011 року.

11 липня 2011 року, у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів, судом оголошено перерву до 26 липня 2011 року.

В судовому засіданні 26 липня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22 березня 2011 року №0001493540/0 згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 2 225 055,00 грн., в тому числі за основним платежем –+ 1 7801 044,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –+ 445 011,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 02 березня 2011 року №04/35-40/32985411 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" (код ЄДРПОУ 32985411) в управлінні якого перебувають активи ПВІФ "Венчурний капіталіст" НВТЗ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по операціях з придбання та продажу акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" (код ЄДРПОУ 33102436) за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р." (далі по тексту –Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні обставини: ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу продано прості іменні акції ВАТ "Східні енергопостачальні мережі"; рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2010 року по справі №2906/10 визнано недійсним статут ВАТ "Східні енергопостачальні мережі", визнано недійсною реєстрацію ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" в якості платника податку на додану вартість та визнано недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" від 23 березня 2005 року №134/1/05.

На думку відповідача, у разі здійснення операцій з акціями, емітованими підприємствами, діяльність яких припинилася і визнано недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, такі акції не можуть бути об’єктами цивільних прав та не відповідають терміну "цінні папери".

За таких підстав, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) відповідач прийшов до висновку, що здійснення позивачем операцій з продажу акцій, емітованих ВАТ "Східні енергопостачальні мережі", на суму 7 1420 176,00 грн. не спрямоване на реальне настання правових наслідків та суперечить вимогам законодавства; станом на дати зарахування коштів на рахунок ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" акції ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" не можуть бути майном сформованим за рахунок коштів спільного інвестування, так як акції не мають ні статусу цінного паперу, ні товару, ні активу та не мають вартості у зв’язку з набранням законної сили рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2010 року у справі №2906/10, тому кошти, що надійшли на рахунок ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" за операціями з продажу акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" не є доходами від операцій з активами інститутів спільного інвестування, та не підлягають звільненню від оподаткування.

З огляду на викладене, в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за півріччя 2008 року на загальну суму 1 780 044,00 грн.

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, обґрунтовуючи позов наступним: на момент вчинення позивачем правочинів акції ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" не були вилучені з цивільного обороту і не були обмежені в обороті, ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" на час проведення спірних операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств, а емітовані ним акції були зареєстровані в Загальному реєстрі випуску цінних паперів; правочини з продажу акцій відповідають вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України та невизнані судом недійсними; крім того, розрахунок штрафних санкцій здійснено відповідачем невірно, оскільки згідно х пунктом 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України (2755-17) штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу сум податкового зобов’язання з податку на прибуток, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валового доходу: кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Таким чином, кошти інститутів спільного інвестування не включаються до складу валового доходу та не підлягають оподаткуванню.

За визначенням статті 3 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування; інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд.

Стаття 22 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" визначає, що пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру початкового статутного капіталу (фонду) корпоративного інвестиційного фонду. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" бухгалтерський та податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, яка проводиться компанією з управління активами через пайовий інвестиційний фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій та результатів діяльності інших пайових інвестиційних фондів, активи яких перебувають в її управлінні.

Обставини справи свідчать, що за перевірений період ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" здійснювала управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу.

Так, згідно з договором купівлі-продажу від 28 грудня 2005 року №К-12-28-07/05, укладеного між ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА", що є компанією з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу, представлене повіреним - ТОВ "Регіональне фінансове агенство" (покупець) та Адвокатське об єднання "Тимошенко і партнери" (продавець), покупець купує та приймає пакети цінних паперів, зокрема, прості іменні акції ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" загальною кількістю 7 990 000 штук договірною вартістю 1 997 500,00 грн. На виконання вказаного договору сторонами підписано акт прийому-передачі цінних паперів від 29 грудня 2005 року та акт виконання взаємних зобов’язань від 29 грудня 2005 року, відповідно до яких реєстрація переходу права власності на цінні папери Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" здійснена у повному обсязі в депозитарних установах.

В подальшому відповідно до договору купівлі продажу цінних паперів від 05 травня 2008 року №396-08-Б ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" не диверсифікованого виду закритого типу продає цінні папери, що входять до складу активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу, зокрема, прості іменні акції ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" загальною кількістю 7 990 000 штук договірною вартістю 7 750 000,00 грн. покупцю –ТОВ "ОЛТІС через торговця цінними паперами ТОВ "Трансфербутик".

Пункт 3.2.4 зазначеного договору передбачає, що грошові кошти, отримані за продаж цінних паперів, зараховується до активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу .

На виконання договору купівлі продажу цінних паперів від 05 травня 2008 року №396-08-Б сторони підписали акт приймання - передачі цінних паперів від 15 травня 2008 року.

Додатковою угодою від 02 липня 2008 року №1 до договору купівлі продажу цінних паперів від 05 травня 2008 року №396-08-Б змінено вартість пакету акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" з 7 750 000,00 грн. на 7 120 176,00 грн.

Згідно банківських виписок ТОВ "ОЛТІС" на користь ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" перераховано, зокрема, кошти у сумі 7 120 176,00 грн.

Наведене свідчить, що кошти, які надійшли на рахунок позивача на за операціями з продажу акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі", є доходом від здійснення операцій з активами інститутів спільного інвестування –коштами спільного інвестування, які в силу приписів підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валового доходу .

Суд враховує наявність рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2010 року у справі №2906/10 за позовом ОСОБА_5 до ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" про визнання непричетним до господарської діяльності підприємства, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість, реєстрації випуску акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, зокрема, визнано недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" від 23 березня 2005 року від дати видачі свідоцтва, а саме з 23 березня 2005 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року №222 (z0180-99) , реєструвальним органом уносяться відповідні зміни до загального реєстру випуску цінних паперів, а також анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій здійснюється на підставі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.

Так, за даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (лист від 15 липня 2011 року №11102/13376) реєстрація випуску акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" здійснена 23 березня 2005 року; реєстрацію випуску акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" скасовано розпорядженням від 23 вересня 2010 року №120-С-А.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, випуску на момент здійснення позивачем операцій з продажу простих іменних акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі", такі акції були зареєстровані в загальному реєстрі випуску цінних паперів, тобто не були позбавлені правового значення, мали статус цінного папера та могли бути предметом купівлі-продажу.

Зазначені вище підстави спростовують також доводи відповідача про те, що спірні операції з продажу акцій не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Доказів на підтвердження нікчемності спірного правочину відповідачем не надано.

Крім того, Акт перевірки містить посилання на факт набрання законної сили рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2010 року у справі №2906/10, однак суд звертає увагу, що докази набрання законної сили вказаним рішенням відповідач в матеріали справи не надав.

За таких підстав висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та заниження податку на прибуток підприємств за півріччя 2008 року на загальну суму 1 780 044,00 грн. є помилковими, а визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в цьому ж розмірі –протиправним.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на відсутність факту заниження позивачем податкових зобов’язань, безпідставним є накладення на ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" штрафними (фінансовими) санкціями на 122 827,00 грн.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає необґрунтованим посилання позивача на необхідність застосування штрафних санкцій в розмірі 1 гривні на підставі пункту 7 підрозділу 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

В розумінні наведеної правової норми штрафні санкції на рівні 1 гривні можуть бути застосовані лише за порушення податкового законодавства, що вчинені у період з 01 січня по 30 червня 2011 року .

Зміст Акта перевірки свідчить, що порушення податкового законодавства, хоча й виявлені 02 березня 2011 року, однак допущені позивачем в І півріччі 2008 року .

Таким чином, за порушення податкового законодавства, що мали місце до 01 січня 2011 року, до платників податків не можуть бути засновані штрафні санкції у розмірі 1 гривні на підставі пункту 7 підрозділу 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АОЛА" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 22 березня 2011 року №0001493540/0.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АОЛА" судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.