Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого -  судді  Харченка В.В., суддів: Берднік I.С., Васильченко Н.В.,  Кравченко О.О., Гуріна М.I.,

при секретарі: Кулеші А.В., розглянувши в судовому  засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за заявою заступника прокурора міста Хмельницького про визнання недійсною  постанови ДПI у м.Хмельницькому про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на рішення Хмельницького міського суду від 1 березня 2004 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 6 травня 2004 року, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України (2747-15) та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України (2747-15) ,-

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора міста Хмельницького звернувся до суду з заявою про визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про накладення на громадянку ОСОБА_1 штрафу в сумі 51 грн. за заняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації. Вимоги обгрунтовувалися тим, що накладення адміністративних стягнень на вказані правопорушення є виключною прерогативою суду, відповідачу таких прав чинним законодавством не надано.

Рішенням Хмельницького міського суду від 1 березня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 6 травня 2004 року позовні вимоги було задоволено.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що у відповідності до статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (8073-10) розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 164  Кодексу України про адміністративні правопорушення (8073-10) , на підставі якої і було накладено штраф відповідачем, віднесено до компетенції суду.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Державна податкова інспекція у місті Хмельницькому звернулася з касаційною скаргою у якій просить  рішення Хмельницького міського суду від 1 березня 2004 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 6 травня 2004 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.

В касаційній скарзі ДПI посилається на відповідність дій по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України,  дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається  з матеріалів справи (а.с.6) постановою про адміністративне правопорушення від 5 листопада 2003 року, заступником начальника ДПI у місті Хмельницькому притягнуто до відповідальності  гр.ОСОБА_1 за статтею 8 Закону України "Про підприємництво" (698-12) на підставі пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Виходячи із цього суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно послались на необгрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (8073-10) , оскільки ОСОБА_1 до такої відповідальності не притягувалась.

Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України  "Про державну податкову службу в Україні"   (509-12) . в редакції, що діяла на момент винесення оспорюваної постанови, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право, зокрема, здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення.

Пунктом 11 статті 11 вищезазначеного Закону встановлено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право, зокрема, накладати адміністративні штрафи на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з порушенням встановленого порядку, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за відповідне правопорушення, - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України  "Про державну податкову службу в Україні"   (509-12) .  .

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 227 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

постановила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому задовольнити.

Рішення Хмельницького міського суду від 1 березня 2004 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 6 травня 2004 року скасувати.

У задоволенні заяви заступника прокурора міста Хмельницького відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту оголошення.