Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Господарського суду Житомирської області від 01.12.2006 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 09.08.2007 по справі № 16/2207

за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Богунія-А"

про стягнення суми боргу по платі за придбання торгового патенту,

У червні 2006 року Державна податкова інспекція у м. Житомирі (далі –позивач, ДПІ) заявила позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Богунія-А" (далі –відповідач, Товариство) про стягнення на користь державного бюджету в особі органу податкової служби борг по платі за торгові патенти з надання послуг у сфері у сфері грального бізнесу у розмірі 5 600,97 грн. та пені –324,47 грн.

Господарський суд Житомирської області постановою від 01.12.2006, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.08.2007, у задоволенні позову відмовив. Суд керувався тим, що відповідач здійснив оплату вартості патентів за 1 квартал 2005 року у 2004 році до набрання чинності Закону України від 23.12.2004 № 2285-ІУ "Про Державний бюджет на 2005 рік" (2285-15) (далі – Закон № 2285-ІУ (2285-15) ) та відповідних змін до Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) (далі - Закон № 98/96-ВР (98/96-ВР) ), якими збільшено вартість торгового патенту на 2005 рік, тому висновки позивача про доплату відповідачем різниці вартості торгового патенту за новими ставками за 1 квартал 2005 року є безпідставними.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що підвищення вартості торгового патенту з надання послуг у сфері грального бізнесу на рік, введене Законом № 2285-ІУ (2285-15) не поширюється лише на платників, які здійснили оплату наперед за весь п’ятирічний строк (60 календарних місяців) дії патенту. Здійснюючи поквартальну оплату вартості патенту, підприємці, зокрема й відповідач, мали враховувати вартість, встановлену на цей рік у збільшеному Законом № 2285-ІУ (2285-15) розмірі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване міською радою у 2002 році та як платник податків знаходить на обліку ДПІ.

Згідно заявок на придбання торгових патентів відповідач придбав патенти з надання послуг у сфері грального бізнесу, термін дії яких становить з 14.01.2004 по 31.12.2008 та з 19.11.2003 по 31.04.2008, а також сплатив їх вартість відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) .

За наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів судами було встановлено, що станом на 01.01.2005 за особовим рахунком Товариства існує переплата за вказані торгові патенти, але у зв’язку із зміненою вартістю останніх відповідно до Закону № 2285-ІУ (2285-15) станом на 01.04.2006 органом податкової служби була визначена оскаржувана сума заборгованості відповідача.

Відповідно до положень ст. 5 Закону № 98/96-ВР вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік).

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Законом № 2285-ІУ (2285-15) із змінами та доповненнями, який набув чинності з 01.01.2005, вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу збільшено у три рази. Встановлені ч. 3 ст. 5 Закону № 98/96-ВР розміри вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу змінено, зокрема вартість торгового патенту змінено з цифри "1400" на цифру "4200".

Оскільки судами встановлено, що позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії, висновок останніх про обов’язковість щоквартальної сплати за ставками, встановленими бюджетними законами, відповідає вимогам чинного законодавства.

У той же час судами встановлено, що позивач до 15.12.2004 оплатив вартість торгових патентів за 1 квартал 2005 рік за ставкою, дійсною на час оплати.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналізуючи фактичні обставин справи та норми зазначені вище, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що розмір щоквартальної плати за торговий патент на здійснення операцій з надання послуг сфері грального бізнесу на наступний період визначається законом, який є чинним на момент виникнення строку такої сплати.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що винесено за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі відхилити.

Постанову Господарського суду Житомирської області від 01.12.2006 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 09.08.2007 по справі № 16/2207 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239 КАС України.