Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 по справі № 2а-1315/07 (22-а-998/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зигзаг Удачі - Україна"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зигзаг Удачі - Україна"(далі –позивач, Товариство) звернулось до суду із адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі –відповідач, МДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.07.2007 № 0002612311/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 по справі № 2а-1315/07 (22-а-998/08), позовні вимоги задоволено повністю з підстав відсутності нормативної бази щодо ведення книг обліку розрахункових операцій та використання реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права. Так, в обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що до встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про термін переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) строку застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) –до 31.12.2006, позивач зобов’язаний був застосовувати книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО).

У поданих запереченнях на скаргу позивач підтримує судові рішення, а касаційну скаргу вважає необґрунтованою.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при проведенні перевірки органом податкової служби, за наслідками якої було складено Акт від 12.07.2007, встановлено допущене позивачем порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ), яке полягало у наданні Товариством послуг у сфері грального бізнесу на гральному автоматі без застосування РРО або КОРО.

На підставі Акту перевірки податковим органом ухвалено оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 975,00 грн.

У відповідності до ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України (п. 5).

За наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів судами було встановлено, що при здійсненні операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу позивач використовує у своїй діяльності ігрові автомати моделі "KSI GAME WALL", які за своїми технічними характеристиками надають право на гру без участі людини, тобто гральний автомат виступає як суб’єкт надання цього права, але не може самостійно заповнювати розрахункові книжки, а оператор (обслуговуючий персонал) не може впливати на процес надання послуги і виключений з нього. Таким чином, в даному випадку, як встановлено судами, має місце автономна система електронної комерції, у якій згідно п. 13 ст. 9 Закону № 265/95-ВР розрахункові книжки не застосовуються.

Пунктом 6 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) встановлено строк переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме, при використанні гральних автоматів –з 31.12.2006.

Абзацом другим п. 1 цієї Постанови передбачено, що до настання зазначених термінів суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням КОРО.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Проте Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) , не врегульовано процедуру реєстрації розрахункових операцій гральних автоматів, які самостійно приймають оплату за учать у грі й виплачують виграш у валюті України через акцептор монет (купюр), що унеможливлює законне використання розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій суб’єктами господарювання під час прийняття оплати за гру на зазначених гральних автоматах.

Аналізуючи фактичні обставин справи та норми зазначені вище, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що при застосуванні даних гральних автоматів у позивача відсутній обов’язок ведення КОРО та використання РРО, оскільки на дату прийняття оскаржуваного рішення відсутня нормативна база застосування останніх для автономних систем електронної комерції.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягає, як такі, що винесено за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 по справі № 2а-1315/07 (22-а-998/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239 КАС України.