Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів  -  Бим М.Є.,  Маринчак Н.Є., Леонтович К.Г.,Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою  Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12.02.2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08.04.2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, -

встановила:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд зі скаргою на бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, посилаючись на незаконну відмову суб'єкта оскарження в задоволенні їх заяви про звільнення від ідентифікаційного коду та внесення відмітки в паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 12.02.2004 року скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова задоволена.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08.04.2004 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями ДПI у Ленінському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12.02.2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08.04.2004 року скасувати та постановити ухвалу, у якій в задоволенні скарги відмовити, мотивуючи тим, що суд при винесенні рішення помилився щодо застосування норм процесуального права, а саме ст. 6 ЦПК України (1618-15) , що призвело до порушення норм чинного законодавства.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Так судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлено, що Законом України "Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) № 320/94 для осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомили про це державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податку. Таким чином, в паспортах таких осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, в державний реєстр не вноситься інформація про цих осіб.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведені ті обставини, на які він посилається в своїй касаційній скарзі.

З урахуванням викладеного суди першої та апеляційної інстанції прийняли законні і обгрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12.02.2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08.04.2004 року залишити без задоволення, а судові рішення  - без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.