Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого   Харченка В.В., 

суддів:  Берднік I.С.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.,

Матолича С.В.,

при секретарі  - Дерев енському I.I.,

сторони: не з'явились;

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці на рішення господарського суду Чернівецької області від 24 листопада 2005 року та на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16 січня 2006 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Чернівці про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі - ПП ОСОБА_1) звернулась в суд з позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівці (далі - ДПI у м. Чернівці) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) № 2181 від 21 грудня 2000 року, ДПI у м. Чернівці могла визначити податкове зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення саме за порушення податкового законодавства, а не за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24 листопада 2005 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій на суму 2 040 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 січня 2006 року рішення господарського суду Чернівецької області від 24 листопада 2005 року змінено в частині посилання з норм ГПК України (1798-12) на норми КАС України (2747-15) . В решті рішення господарського суду Чернівецької області від 24 листопада 2005 року залишено без змін.

Рішення судів мотивовані тим, що податковим органом неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) із застосуванням вимог норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , оскільки винесення податкового повідомлення-рішення можливе лише за порушення саме податкового законодавства.

Не погоджуючись, ДПI у м. Чернівці звернулась з касаційною скаргою, в якій зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема не враховано пункт 2.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, Iнструкції "Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби".

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_1 прийнятим на підставі акту перевірки НОМЕР_2, підприємцю визначено штрафні (фінансові) санкцій у сумі 2 040 грн. за порушення статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та статті 10 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а саме не використання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки та здійснення торгівлі алкогольними напоями без ліцензії.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.5 статті 1 вказаного Закону визначено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Судами попередніх інстанцій обгрунтовано зроблено висновок про те, що оскільки штрафні санкції застосовані до підприємця не за порушення правил оподаткування, а згідно приписів статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) за порушення вимог цих Законів, фінансові санкції застосовуються за рішенням відповідних органів Державної податкової служби України. Разом з тим, в ДПI у м. Чернівці відсутні підстави для визначення таких штрафних санкцій, як податкового зобов'язання, з прийняттям податкового повідомлення-рішення за процедурою, встановленою Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) і з поширенням на них вимог цього Закону щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків несплати.

Преамбулою вказаного Закону визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судових рішеннях, доводами касаційної скарги не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 24 листопада 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від  16 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.