Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.I.  -  головуючий,

Амєліна С.Є.  -  суддя-доповідач,

Гуріна М.I.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

при секретарі  Проценко О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Прокуратури Одеської області на рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про зобов'язання поновити на роботі, виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду -

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2005 року, якими скасовано рішення Приморського районного суду Одеської області від 18 жовтня 2004 року про відмову в задоволенні позову. Оскарженим рішенням задоволені позовні вимоги - визнано нечинним наказ Прокуратури Одеської області від 09 квітня 2004 року НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з посади IНФОРМАЦIЯ_1 Одеської області з питань розгляду звернень та прийому громадян згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) (у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників) та поновлено на посаді, стягнуто середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 17709,10 гривень та 3000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом Прокуратури Одеської області від 09 квітня 2004 року НОМЕР_1 позивачку звільнено з посади IНФОРМАЦIЯ_1 Одеської області з питань розгляду звернень та прийому громадян згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) (у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників).

На процесуальні порушення при встановлені фактичних обставин справи в касаційній скарзі не вказується.

Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду і ухвалюючи нове про задоволення позову апеляційний суд правильно виходив з того, що процесуальний строк звернення у суд за захистом порушених прав у справах про звільнення, встановлений частиною 2 статті 233  Кодексу законів про працю України (322-08) , позивачкою не порушений, оскільки позов поданий в місячний строк з 05 травня 2004 року - дня вручення копії наказу про звільнення та дня видачі трудової книжки (а.с.17).

Звільнення відбулося з порушенням вимог законодавства, а саме: суб'єктом владних повноважень при наявності вакантних посад одночасно з попередженням про звільнення не запропоновано позивачці іншу роботу в Прокуратурі Одеської області.

Апеляційний суд прийшов до обгрунтованого висновку про порушення суб'єктом владних повноважень порядку звільнення працівника у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників, встановленого Кодексом законів про працю України (322-08) , порушення законних прав позивачки, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, що у відповідності зі статтями 235 й 237-1 Кодексу є підставою для поновлення позивачки на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

Оскільки доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують, оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для його скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Прокуратури Одеської області залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.