Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № АС-10/521-07 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шосткінському районі про визнання рішень нечинними, -

У жовтні 2007 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шосткінському районі Сумської області про визнання нечининими та скасування рішення № 227 від 28.09.2007 року, №228 від 28.09.2007 року, № 229 від 28.09.2007 року, вимоги щодо сплати боргу № Ф 02/09 від 28.09.2007 року в сумі 9 699 грн. 63 коп., посилаючись на те, що вищезазначені документи протиправні, неправомірні і такі, що прийняті із суттєвими порушеннями діючого законодавства України

Постановою господарського суду Сумської області від 29 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року постанова господарського суду Сумської області від 27 листопада 2007 року скасована, прийнята нова постанова, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене судове рішення, та залишити в силі постанову господарського суду Сумської області від 27 листопада 2007 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 26.09.2007 року Управлінням Пенсійного Фонду України в Шосткінському районі проведено документальну перевірку ОСОБА_1 з питань повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України за період з 08.11.2006 року по 25.09.2007 року, якою встановлено факти зниження позивачем сум заробітної плати ( виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, у зв’язку з чим позивачу донараховано страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень 2007 року в сумі 9699 грн. 63 коп., з них 9 593 грн. 64 коп. за ставкою 33, 2% та 144 грн. 48 коп. за ставкою 0,5-2%. Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) встановлено перелік страхувальників, якими відповідно до ч. 1 ст. 14 є: роботодавці –підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об"єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об"єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру - для осіб, визначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об"єднаннях громадян, у фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством. або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Таким чином, фізичні особи, що надавали послуги фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 шляхом укладання договорів на надання послуг є застрахованими особами, як такі, що працюють на інших умовах, передбачених чинним законодавством, а ОСОБА_1 є страхувальником.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІУ страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Як встановлено судом, здійснивши виплату винагород за договорами цивільно-правового характеру у березні 2007 року, за якими позивач оплатив фізичним особам допомогу в садінні лісу вручну на суму 28896 грн. 52 коп. зазначені витрати на виплату винагороди фізичним особам позивач не задекларував в розрахунку страхових внесків за березень 2007 року та на них не нараховано внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування загальною сумою 9699 грн. 63 коп.

Об’єкт нарахування для позивача як роботодавця визначено абз. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України № 1058-ІУ –страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Отже, суми винагород фізичних осіб за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру є об’єктом нарахування страхових внесків до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.