Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я.,

Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2008 року у справі № 2-22/15363-2007А за позовом закритого акціонерного товариства "Продмаш"до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання рішення нечинним, -

У жовтні 2007 року закрите акціонерне товариство "Продмаш" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя № 518 від 05.09.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у тому числі у період дії мораторію щодо підприємства - боржника. Вимоги мотивовані тим, що відповідач невірно застосував положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) № 1058-ХУ від 09.07.2003 року, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-ХІІ від 14.05.1992 року (2343-12) та виніс рішення в порушення вимог діючого законодавства України.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2008 року у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2008 року постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2008 року скасована, ухвалене нове судове рішення про задоволення позову.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя просить скасувати зазначене судове рішення, та залишити в силі постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2008 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, у період з 24.07.2007 року по 27.07.2007 року працівниками відповідача була проведена планова перевірка достовірності обчислення, повноти нарахування позивачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 23.02.2004 року по 30.07.2007 року.

а результатами зазначеної перевірки 16.08.2007 року був складений акт, в якому, крім іншого зазначено про порушення повноти та своєчасності перерахування авансових платежів.

На підставі Акту перевірки 09.09.2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя прийняте рішення № 518 про застосування фінансових санкцій за несплату, несвоєчасну сплату авансових платежів по страхових внесків.

З розрахунку Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Сімферополя розміру суми штрафу вбачається, що штрафні санкції застосовано за період з 14.04.2004 року до 13.07.2007 року.

Однак, згідно постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 року у справі № 2-6/1541-2007А були частково задоволені вимоги Управління Пенсійного фонду України про стягнення заборгованості зі страхових внесків і фінансових санкцій, які існували на період жовтня 2006 року.

Вказаною постановою стягнуто з закритого акціонерного товариства "Продмаш" на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя заборгованості 125392,94 грн. У задоволенні штрафних санкцій у розмірі 531844,84 грн., у складі яких сума штрафу складала 383737,98 грн., відмовлено.

Підставою відмови у задоволенні штрафних санкцій було те, що ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2006 порушено справу про банкрутство закритого акціонерного товариства "Продмаш" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, строки яких настали до дня порушення провадження у справі.

гідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-ХП від 14.05.1992 мораторій означає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. А стосовно зобов'язань, що виникли вже після введення мораторію, то боржник повинен їх виконувати, але у будь-якому разі за невиконання або неналежне виконання зобов'язань неустойка не нараховується. Інші санкції не застосовуються.

Як встановлено судом, до закритого акціонерного товариства "Продмаш" застосовані штрафні санкції на підставі спірного рішення № 518 за той період, якій був предметом судового дослідження у справі № 2-6/1541-2007А.

Таким чином, спірні правовідносини охоплюють той час, відносно якого існує судове рішення про неможливість застосування штрафних санкцій.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням по адміністративній, цивільній чи господарський справі не доводяться при розгляду інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони, або особа, відносно якої встановлені ці обставини.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильно8о висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.