Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1,

на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2005 року

у справі № 2-5028 (22-522/05)

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів: Державної податкової інспекції в м.Чернігові (надалі –ДПІ в м.Чернігові); Управління Державного казначейства в Чернігівській області (надалі –УДК в Чернігівській області)

про визнання рішення неправомірним, скасування податкового зобов’язання, стягнення сплаченого прибуткового податку, -

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними рішення ДПІ в м.Чернігові щодо зобов’язання сплачувати прибутковий податок з громадян за 2001-2003 роки та скасування податкових повідомлень ДПІ в М.Чернігові від 10.04.2003р. №0010691700/0 та від 06.04.2004р. № 0024111700/0. Також позивач просив стягнути на його користь з розрахункового рахунку місцевого бюджету Державного казначейства в Чернігівській області сплачений ним прибутковий податок з громадян за 2001-2003 року в сумі 22557,75грн. та державне мито в сумі 228,98грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 2001-2003р. позивачем було перераховано податок на прибуток, отриманий від виконання робіт на загальну суму 22557,75грн.. Отже, позивач стверджує, що законодавством не врегульовано порядок стягнення з нього, як приватного нотаріуса, прибуткового податку та вважає, що стягнутий з нього прибутковий податок розраховано невірно.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2005 року задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що дохід приватного нотаріуса підлягає оподаткуванню за ставками, встановленими чинним законодавством України, а саме, Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"від 26 грудня 1992 року №13-92 (13-92) .

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 займається приватною нотаріальною діяльністю і є приватним нотаріусом Чернігівського міського нотарцального округу.

Статтею 32 Закону України "Про нотаріат"визначено, що з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, установленими чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"від 26 грудня 1992 року №13-92 оподаткуванню підлягають доходи громадян, доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об’єкти оподаткування у розділах ІІ та ІІІ зазначеного Декрету, в тому числі від приватної нотаріальної та адвокатської діяльності.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2005 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.