Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого  Цуркана М.I.

судді-доповідача  Гуріна М.I.

суддів  Ліпського Д.В.

Амєліна С.Є.

Юрченка В.В.

секретар судового засідання  Проценко О.О.

за участю представника позивача Статіви О.В., представників відповідача Рачинського Р.М., Пашаєва С.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 09.06.2005 року та на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2005 року по справі № 5/57 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альма лтд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Альма ЛТД" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПI у Жовтневому районі міста Запоріжжя № 0001202303/1 від 21.10.2004 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 53 566, 5 гривень.

Заявою від 06.06.2005 року № 01\1-05 позивач уточнив предмет позову і просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI у Жовтневому районі міста Запоріжжя № 0001202303/2 від 29.12.2004 року, яким до нього застосовані фінансові санкції в сумі 39 605, 25 гривень.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.06.2005 року задоволено позов ТОВ "Альма лтд" до ДПI у Жовтневому районі міста Запоріжжя.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Запоріжжя подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 09.06.2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2005 року, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі, мотивуючи тим, що судами не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що фахівцями ДПI у Жовтневому районі міста Запоріжжя проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності АЗС № 2, що належить ТОВ "Альма ЛТД". За результатами перевірки складено акт від 07.07.2004 року № 00001888/191-08260374-2304. 30.08.2004 року фахівцями ДПI у Жовтневому районі міста Запоріжжя складено акт № 08260404/2304 додаткової перевірки до акту перевірки № 00001888/191-08260374-2304 від 07.07.2004 року.

На підставі акта додаткової перевірки, ДПI у Жовтневому районі міста Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2004 року № 0001202303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 53 566, 5 гривень.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення і 21.10.2004 року ДПI у Жовтневому районі міста Запоріжжя прийнято "Рішення про результати розгляду скарги" за № 26467/10/31-31, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. ТОВ "Альма ЛТД" направлено податкове повідомлення-рішення № 0001202303/1 від 21.10.2004 року.

За наслідками адміністративного апеляційного узгодження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001202303/2 від 29.12.2004 року, яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 39 605, 25 гривень.

Рішення судів мотивовані тим, що розрахункова операція позивачем не здійснювалася, а мало місце отримання товару за розпорядчими документами. Фактичні розрахунки проведені раніше на підставі договору купівлі-продажу та договору про надання послуг в безготівковій формі.

Однак з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки відповідно до пунктів 1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" (265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані у встановленому порядку та проведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

При розгляді справи судами не досліджувалось питання про застосування ТОВ "Альма ЛТД" проведення розрахунків у інший спосіб, непередбачений пунктами 1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" (265/95-ВР)   . Цей Закон не містить обмежений перелік засобів проведення розрахункових операцій, а ст. 2 цього Закону містить визначення терміну "розрахункова операція", а саме: "прийняття від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів". Місцем такої реалізації паливно-мастильних матеріалів була АЗС № 2, що належить ТОВ "Альма ЛТД".

Таким чином, придбання особами за безготівкові кошти пального не звільняє ТОВ "Альма ЛТД" від обов'язку проведення операцій по відпуску пального через реєстратори розрахункових операцій, або в інший, непередбачений цим Законом спосіб.

Що стосується висновків судів про те, що в спірному податковому повідомленні-рішенні відповідач невірно кваліфікував суми фінансових санкцій у вигляді податкових зобов'язань за платежем, то вони грунтуються на законі, оскільки визначення фінансових санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій як податкового зобов'язання суперечить пунктам 1,2, ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , ст.ст. 14,15 закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Тобто податкове повідомлення-рішення, де штрафні санкції визначені як податкове зобов'язання, може бути прийняте тільки при порушенні податкового законодавства. Визнаючи недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI у Жовтневому районі міста Запоріжжя № 0001202303/2 від 29.12.2004 року, суди у рішеннях не зазначили, які наслідки тягне за собою визнання податкового повідомлення-рішення, з цих підстав недійсним.

Оскільки допущені судами помилки в застосуванні норм матеріального права призвели до неправильного вирішення спору, усі ухвалені ними судові рішення відлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.06.2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2005 року скасувати, а справу направити до господарського суду Запорізької області на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.