ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"03" грудня 2009 р. м. Київ К-20820/07
Вищий адміністративний суд України у складі:
судді Костенка М.І. - головуючого, суддів Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі –ДПІ)
на постанову господарського суду Запорізької області від 26.04.2007
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2007
у справі № 23/220/07-АП (22а-1001/07)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос-Фудс"(далі –ТОВ "Кронос-Фудс")
до ДПІ
про визнання недійсним рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Запорізької області від 26.04.2007 позов ТОВ "Кронос-Фудс"задоволено; рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.11.2006 № 0001572304/0 визнано протиправним та скасовано з тих підстав, що спірний реєстратор розрахункових операцій (далі –РРО) було зареєстровано позивачем у податковому органі в установленому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2007 названу постанову суду першої інстанції залишено без змін з мотивів наявності на реєстраційному посвідченні спірного РРО відмітки про взяття останнього на облік Бердянською об’єднаною державної податковою інспекцією Запорізької області 27.10.2006.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення по суті спору. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про порушення позивачем законодавчо встановленого порядку реєстрації спірного РРО, позаяк у період проведення перевірки (тобто з 12.03.2005 по 27.10.2006) його не було взято на податковий облік за місцем фактичного провадження підприємницької діяльності, тобто у Бердянській об’єднаній державній податковій інспекції Запорізької області.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведення ДПІ перевірки господарської одиниці –магазину-складу позивача, що розташований по вул. Вроцлавській, 70 у м. Бердянську - щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій, оформленої актом від 30.10.2006 № 000291, було виявлено факт використання позивачем РРО, який було зареєстровано у податковому органі не за місцем знаходження названого магазину. На підставі цього висновку ДПІ було прийнято оспорюване рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 370 грн.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з пунктом 2 статті 17 названого Закону у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до суб‘єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом пункту 2.1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01)
, до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що розрахункові операції повинні проводитися суб’єктами господарювання через РРО, який відповідає спеціально встановленим вимогам щодо конструкції та реєстрації і забезпечує фіскальний режим роботи. Підставою ж для застосування фінансових санкцій в порядку пункту 2 статті 17 названого Закону є застосування при здійсненні розрахунків із споживачами товарів (робіт, послуг) незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО –тобто РРО, що не відповідають встановленим технічним вимогам та у зв‘язку з цим не пройшли реєстрацію в податковому органі.
В даному ж разі оспорювані санкції були застосовані до позивача за порушення порядку реєстрації реєстратора розрахункових операцій в органі державної податкової служби, що не відповідає вимогам пункту 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відтак з огляду на з’ясований судами факт реєстрації застосованого позивачем РРО в податковому органі за місцем перебування ТОВ "Кронос-Фудс"на податковому обліку та на подальше взяття на облік цього РРО Бердянською об’єднаною державної податковою інспекцією Запорізької області за місцем розташування магазину-складу позивача, в якому використовувався цей РРО, слід погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність з боку позивача порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"та незаконність оспорюваного рішення ДПІ.
Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя відхилити.
2. Постанову господарського суду Запорізької області від 26.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2007 у справі № 23/220/07-АП (22а-1001/07) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.
Головуючий суддя М.І. Костенко