Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Прилуки Чернігівської області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Прилуки Чернігівської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії,

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Прилуки Чернігівської області про перерахунок пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 2000 року отримує пенсію як інвалід 2 групи, захворювання якого пов’язано з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС. З 1 січня 2006 року він отримав право на збільшення пенсії відповідно до поставнови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2005 року № 1293 (1293-2005-п) , в зв’язку з чим звернувся до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії. Проте, відповідач перерахунок пенсії не здійснив, натомість у вересні 2007 року провів зустрічну перевірку довідки про заробітну плату № 96/1, видану 08 лютого 2000 року, на підставі якої йому (позивачу) було призначено пенсію. Перевіркою встановлено, що вказана довідка видана безпідставно, внаслідок чого пенсія була перерахована у мінімальному розмірі. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач просив суд зобов’язати останнього здійснити перерахунок призначеної пенсії з врахуванням вказаної довідки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 (1293-2005-п) .

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року, позов задоволено: зобов’язано відповідача провести позивачу перерахунок пільгової пенсії по інвалідності з розрахунку розміру середньої заробітної плати в сумі 318 крб. 73 коп., прийнявши до уваги, як первинний документ, про нарахування заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС –довідку про середній заробіток за № 96/1 від 08 лютого 2000 року, видану Будівельним управлінням № 1 АТФ "Укргазбуд".

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив їх скасувати та закрити провадження у справі.

Заперечення на касаційну скаргу позивачем подані не були.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що показаннями свідка, а також журналом "Обліку реєстрації розрахунків нарахування заробітної плати"підтверджується законність видачі позивачу довідки № 96/1 від 08 лютого 2000 року, а тому позов про перерахунок пенсії підлягає задоволенню.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

В позовній заяві позивач просить суд зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 (1293-2005-п) .

Вказаною постановою було збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.

Таким чином, перерахунку згідно з вказаною постановою підлягає пенсія, призначена відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, преюдиційне значення для вирішення справи за заявленими позовними вимогами є призначення позивачу на законних підставах пенсії за ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судами встановлено, що у вересні 2007 року перевіркою обґрунтованості видачі довідки № 96/1 від 08 лютого 2000 року, на підставі якої позивачу було призначено пенсію, встановлено безпідставність її видачі.

Суди не звернули уваги на те, що внаслідок таких дій відповідач змінив умови пенсійного забезпечення позивача і перевів його на інший вид пенсії.

Статтею 104 КАС України передбачене право фізичної особи звернутись до суду з адміністративним позовом про захист свого порушеного права у сфері публічно-правових відносин.

Частиною 2 ст. 162 КАС України передбачені повноваження адміністративного суду за наслідками розгляду справи, зокрема, визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання його вчинити дії.

Проте, позивач не заявив вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки № 96/1 від 08 лютого 2000 року, протиправності дій відповідача щодо переведення його на інший вид пенсії та зобов’язання відповідача поновити його порушене право шляхом призначення пенсії за ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідне рішення судом не приймалось.

За таких підстав, рішення судів щодо задоволення заявленого позову є передчасними.

Вказані обставини є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судами необхідно уточнити позовні вимоги, повно та всебічно встановити обставини у справі, на підставі яких дати оцінку правомірності дій відповідача згідно до вимог діючого законодавства, зокрема, судам необхідно перевірити обґрунтованість проведення зустрічної перевірки документів, на підставі яких вже призначена пенсія.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Прилуки Чернігівської області задовольнити частково.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .