Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 січня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення заборгованості виплати по догляду за дитиною,

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради з позовом про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивач зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, а тому має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Посилаючись на те, що розмір виплачуваної їй допомоги з липня по грудень 2007 року не відповідає розміру, встановленому вказаною статтею, просила суд зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплату вказаної допомоги.

Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Розмір вказаної допомоги передбачено частиною 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію вказаної статті було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) було визнано неконституційними положення вказаних статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, що є підставою для залишення їх без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради залишити без задоволення, а постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 січня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .