Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 січня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області, Кабінету Міністрів України про стягнення допомоги по догляду за дитиною,

ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулись з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області з позовом про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивачі зазначили, що вони мають право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Посилаючись на те, що розмір виплачуваних їм допомог з 09 липня 2007 року не відповідають розміру, встановленому вказаною статтею, просили суд зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплату вказаної допомоги.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_2 –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ОСОБА_3 –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження.

Позивачі мають право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Розмір вказаної допомоги передбачено частиною 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію вказаної статті було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) було визнано неконституційними положення вказаних статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, що є підставою для залишення їх без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 січня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .