Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання зробити перерахунок, стягнення суми,

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області з позовом про визнання дій неправомірними, зобов’язання зробити перерахунок, стягнення суми.

Позивач зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, а тому має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Посилаючись на те, що розмір виплачуваної їй допомоги у 2007 році не відповідає розміру, встановленому вказаною статтею, просила суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати останнього призначити їй з 01.01.2007 року допомогу по догляду за дитиною з наступним перерахунком у разі підвищення прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, стягнення з відповідача на свою користь 3 956 грн. 58 коп.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2008 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплати позивачу в 2007 році державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 3 956 грн. 58 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2008 року скасовано, позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року; зобов’язано відповідача донарахувати позивачу 1 915 грн. 44 коп. недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач та відповідач звернулися з касаційними скаргами.

В касаційній скарзі позивач просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач в касаційній скарзі просить в частині задоволення позову рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (в редакції статті на момент виникнення спірних правовідносин).

Судами встановлено, що розмір допомоги, яка виплачувалась позивачу у 2007 році, не відповідає розмірам, встановленим вказаним законом. При цьому, відповідач посилається на те, що дію вказаної статті було зупинено на 2007 рік відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Між тим, зупинення дії ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"на 2007 рік, передбачене Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, щодо неправомірності дій відповідача по відмові у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом (в редакції статті на момент виникнення спірних правовідносин).

Разом із тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивач є застрахованою особою.

Проте, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач помилково послалась на ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", оскільки вказана норма регулює питання виплати допомоги незастрахованим особам.

Суди на такі обставини уваги не звернули та помилково зазначили про порушення відповідачем положень ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Між тим, неправильне посилання позивача на іншу норму закону не змінює суті спірних правовідносин, а тому, керуючись принципом захисту прав фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції вірно задовольнив позовні вимоги, зобов’язавши здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Інші доводи, викладені в касаційних скаргах, не можуть свідчити на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .