Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, –

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, Головного Управління Пенсійного фонду Полтавській області про відмову в перерахунку та виплаті йому щомісячної надбавки до пенсії у розмірі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2008 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України України Київського району в м. Полтаві, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування"з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на щомісячне підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 (v0a6p710-07) №6-рп\2007, визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, суди зробили вірний висновок, що з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України відповідач повинен діяти у відповідності з діючою нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та здійснювати позивачу доплату до пенси у розмірі встановленому зазначеною нормою Закону, оскільки при розмірі мінімальної пенсії за віком віком, яка підлягає застосуванню при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", так-як, законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державну пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.