Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області на постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про перерахунок пенсії,–

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про перерахунок пенсії.

Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2008 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області залишено без задоволення, а постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року –змінено. Вилучено з абзацу другого та третього резолютивної частини постанови наступне: "…і в подальшому провадити перерахунок його пенсії в разі зміни групи інвалідності або підвищення розміру мінімальної пенсії за віком", в іншій частині постанова суду залишена без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до 1 категорії як особа, яка потерпіла в наслідок Чорнобильської катастрофи та має 3 групу інвалідності.

Рішення судів попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог мотивовані тим, що ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що особам, віднесеним до другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виплата зазначеної пенсії, відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Частина 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим, по 2 групі інвалідності, 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"прожитковий мінімум на одну особу із розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2007 року –380 грн., з 1 квітня –406 грн., з 1 жовтня –411 грн. Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись, виходячи із наведених розмірі.

Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії.

Однак, вирішуючи спір про визнання неправомірним дій відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення пенсії в 2007 році, суди першої та апеляційної інстанцій не визначили кінцеву дату, до якої має здійснюватись такий перерахунок. Оскільки дія Закону "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) закінчується 31 грудня 2007 року, то й перерахунок повинен бути здійснено до цієї дати.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області задовольнити частково.

Постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2008 року змінити, скасувавши їх в частині не визначення кінцевої дати здійснення перерахунку пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки провести ОСОБА_1 як інваліду З групи, перерахунок додаткової пенсії та доплат до пенсії відповідно до встановленого Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" (2285-15) та деяких законодавчих актів України"мінімального розміру пенсії за віком в розмірі 332 грн. з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки призначити ОСОБА_1 пенсію, як інваліду З групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до встановленого Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) мінімального розміру пенсії за віком в сумі 415 гривень 11 коп. з 10 жовтня 2007 року 31.12.2007 року.

В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.