Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 вересня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим про зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної допомоги, –

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим про відмову в перерахунку та виплаті йому щомісячної надбавки до пенсії у розмірі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року, позов задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду м. Армянськ Автономної Республіки Крим, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, соціальну допомогу за 2007 рік як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 по 31.03.2007 –у розмірі 114 грн., з 01.04.2007 по 30.09.2007 –у розмірі 121,80 грн., зі період з 01.10.2007 по 31.12.2007 –у розмірі 123,30 грн. щомісячно.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 211424 та згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на щомісячне підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 (v0a6p710-07) №6-рп\2007, визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, суди зробили вірний висновок, що з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України відповідач повинен діяти у відповідності з діючою нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та здійснювати позивачу доплату до пенси у розмірі встановленому зазначеною нормою Закону, оскільки при розмірі мінімальної пенсії за віком віком, яка підлягає застосуванню при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", так-як, законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державну пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за 2007 рік.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 вересня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.