розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області про стягнення доплати и до пенси, як дитині війни, –

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області про відмову в перерахунку та виплаті йому щомісячної надбавки до пенсії у розмірі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області здійснити щомісячну виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2008 року рішення суду першої інстанції змінено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 9 липня 2007 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на щомісячне підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 (v0a6p710-07) №6-рп\2007, визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Суд апеляційної інстанції не погодився з судом першої інстанції в частині не визначення початкової дати здійснення перерахунку, та змінив рішення суду в цій частині посилаючись на те, що з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України відповідач повинен діяти у відповідності з діючою нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та здійснювати позивачу доплату до пенси у розмірі встановленому зазначеною нормою Закону, оскільки при розмірі мінімальної пенсії за віком віком, яка підлягає застосуванню при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", так-як, законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державну пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відтак, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за період з 9 липня 2007 року.

Однак, вирішуючи спір про визнання неправомірним дій відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення пенсії в 2007 році, суди першої та апеляційної інстанцій не визначили кінцеву дату, до якої має здійснюватись такий перерахунок. Оскільки дія Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" (489-16) закінчує дію 31 грудня 2007 року, то й перерахунок повинен бути здійснено до цієї дати.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2008 року змінити, скасувавши в частині не визначення кінцевої дати здійснення перерахунку.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В решті рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.