Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради на постанову Петровського районного суду міста Донецька від 18 березня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради про визнання дій неправомірними, стягнення суми,

10.01.2009 року ОСОБА_1. звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради з позовом про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивач зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Посилаючись на те, що розмір виплачуваної їй допомоги у 2007 та 2008 роках не відповідає розміру, встановленому вказаною статтею, просила суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з нього на її користь суму заборгованості за період з 21 липня 2007 року по грудень 2008 року та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Постановою Петровського районного суду міста Донецька від 18 березня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача з виплати позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману щомісячну допомогу на утримання сина за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 1 863 грн. 11 коп.; в решті позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року змінено постанову Петровського районного суду міста Донецька від 18 березня 2009 року, абзац 2 резолютивної частини доповнено висловом: "в розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"; замість 1 863 грн. 11 коп. стягнуто 1 896 грн. 64 коп.; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. є матір’ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Розмір вказаної допомоги передбачено частиною 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію вказаної статті було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) було визнано неконституційними положення вказаних статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких підстав суди дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В своєму рішенні суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, стягнув з відповідача суми недоплаченої допомоги.

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду.

З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум пенсії відповідно до закону, а не стягувати конкретні суми допомоги.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані порушення норм процесуального права, зкорегував їх в частині зазначеної суми, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції – зміні.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на незастосування правил статті 100 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду на правильність судового рішення не впливають.

Суд першої інстанції вважав, що позивач звернулась з позовом у межах річного строку з часу, коли дізналася про порушене право, і ці висновки відповідачем не спростовані.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради задовольнити частково.

Змінити постанову Петровського районного суду міста Донецька від 18 березня 2009 року, виклавши абз. 3 резолютивної частини в наступній редакції:

"Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року".

В іншій частині постанову Петровського районного суду міста Донецька від 18 березня 2009 року залишити без змін.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року скасувати.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .