Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого  Смоковича М.I.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

з участю секретаря судового засідання: Марушевського А.А.,

представника позивачки: ОСОБА_1,

представника відповідача: Чепелюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 (далі - ПП ОСОБА_2) до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області (далі - Ковельська ОДПI у Волинській області) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

за касаційною скаргою ПП ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Волинської області від 9 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005 року, -

в с т а н о в и л а :   

19 квітня 2005 року  ПП ОСОБА_2 звернулась в суд з позовною заявою до Ковельської ОДПI у Волинській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 1 квітня 2005 року НОМЕР_1, яким  визначено податкове зобов'язання по прибутковому податку з доходів громадян в сумі 46729,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 93459,0 грн.

Вимоги обгрунтовувала тим, що висновок відповідача про те, що вона як підприємець під час закупівлі ягід чорниці у громадян повинна була утримувати і перераховувати до бюджету прибутковий податок з доходів  громадян, виходячи з розміру доходу (оплати за ягоди чорниці) цих громадян, суперечить Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на промисел" від 17 березня 1993 року № 24-93 (24-93) із змінами та доповненнями. Вважає, що вона проводила закупівлю ягід у громадян, які займаються промислом і повинні нести відповідальність за несплату даного податку.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 9 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ПП ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просила скасувати рішення судів та  ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що позивачка безпідставно не утримувала прибутковий податок з доходів громадян при закупівлі ягід чорниці у громадян.

Такий висновок суду відповідає обставинам у справі та узгоджується з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПП ОСОБА_2, здійснюючи підприємницьку діяльність, під час закупівлі ягід чорниці у громадян не утримувала прибутковий податок з громадян та не перерахувала його до бюджету в розмірі 46729,50 грн.

Крім того, встановлено, що громадяни, які продавали ягоди чорниці позивачці, не мали патентів на зайняття таким промислом.

Згідно пункту 2 статті 19 Декрету Кабінету Міністрів України  від 26 грудня 1992 року №13-92 (13-92) "Про прибутковий податок з громадян" із змінами та доповненнями (далі - Декрет) підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані: а) своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати;  б) своєчасно подавати податковим органам відомості за встановленою центральним податковим органом формою про нараховані та виплачені громадянам суми доходів та суми утриманих з них податків, що підлягають обліку і оподаткуванню.

Однак, позивачка у порушення вказаних приписів Декрету не нараховувала, не утримувала та не перераховувала до бюджету прибутковий податок з громадян.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність дій відповідача щодо визначення позивачці податкового зобов'язання по прибутковому податку з доходів громадян в сумі 46729,50 грн. є правильними.

Відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від сум зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

З огляду на викладене, правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 93459 грн.

Доводи позивачки, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків судів.

За таких обставин, суди першої і апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

Керуючись ст.ст. 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ПП ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 9 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.