ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Iменем України
"20" червня 2006 р. Справа № 2-293/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Нечитайла О.М.
Суддів Пилипчук Н.Г.
Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Степашка О.I.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
розглянувши касаційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства
"Лебідь"
на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду
від 17.05.2005р.
у справі № 6/186-н
за позовом Виробничо-комерційного підприємства
"Лебідь"
до Державної податкової інспекції у м.
Хмельницькому
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Виробничо-комерційне підприємство "Лебідь" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (надалі - відповідач), про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області (суддя - Танасюк О.Є.) від 18.02.2005р. у справі № 6/186-н позов Виробничо-комерційного підприємства "Лебідь" залишено без розгляду.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем без поважних причин не виконані вимоги суду щодо подання письмових доказів для проведення судово-бухгалтерської експертизи, що спричинило неможливість її здійснення, доцільність проведення експертизи сторонами не заперечується, оскільки для вирішення даної справи необхідні спеціальні знання.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. у справі № 6/186-н (головуючий суддя - Голубєва Г.К., судді Горшкова Н.Ф., Майора Г.I.) апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Лебідь" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.02.2005р. у справі № 6/186-н - без змін.
Вказаною постановою господарського суду апеляційної інстанції підтверджено правильність та відповідність правової позиції господарського суду першої інстанції чинному законодавству України.
Виробничо комерційне підприємство "Лебідь", не погоджуючись з ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.02.2005р. та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. у справі № 6/186-н, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 31.05.2005р. № 86, в якій просить вказані судові рішення скасувати.
Зазначена касаційна скарга мотивована тим, що вказані судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2005р. у справі № 6/186-н касаційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Лебідь" від 31.05.2005р. № 86 передана для розгляду Вищому адміністративному суду України.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких проти доводів позивача заперечує та вважає, що прийняті господарськими судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.
В судове засідання касаційної інстанції у справі № 6/186-н по розгляду касаційної скарги Виробничо комерційного підприємства "Лебідь" від 31.05.2005р. № 86 представники сторін не з'явились, причини не явки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Виробничо комерційного-підприємства "Лебідь" задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України (2747-15)
, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою госпосподарського суду Хмельницької області від 26.03.04р. у справі № 6/186-н провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому сторони зобов'язано надати експерту всі необхідні документи для проведення експертизи (оригінали первинних бухгалтерських документів тощо), які свідчать про сплату податків і зборів за період проведеної відповідачем перевірки.
Листом Тернопільського відділення Київського відділення науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.12.04р. матеріали справи повернуті суду без експертного висновку в зв'язку із не виконанням вимог клопотань останнього від 26.05.04р. до ВКП "Лебідь" і ДПI у м. Хмельницькому та від 09.06.04р. до Хмельницького міськрайсуду про надання необхідних для проведення експертизи документів.
Ухвалами Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2005р. 24.11.2005р. у справі № 6/186-н позивача та відповідача було зобов'язано надати пояснення з приводу невиконання вимог ухвали господарського суду першої інстанції суду від 26.03.2004р. у справі № 6/186-н щодо ненадання експерту необхідних для проведення дослідження документів (акти вилучення документів та вжиття заходів щодо їх поновлення).
Представники позивача в засіданні господарського суду першої інстанції повідомили, що надати документи експерту для проведення експертизи не мали можливості, оскільки оригінали бухгалтерських документів були вилученні слідчим податкової міліції та знаходяться у відповідача, однак доказів зазначеного не подали та звернули увагу суду, що кримінальна справі № 45/0172, яка знаходилась на розгляді в Хмельницькому районному суді, завершена і по ній винесено вирок, який позивач просить суд витребувати у відповідача, оскільки обвинувачення по справі грунтувалось на доводах останнього. Окрім цього, відсутність інших бухгалтерських документів. Позивач пояснив знищенням документів попереднім керівником ВКП "Лебідь", з приводу чого була порушена кримінальна справа. Докази про вказані факти до господарського суду Хмельницької області надані позивачем не були.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для залишення без розгляду позову виробничо комерційного підприємства "Лебідь" було ненадання ним витребовуваних експертом документів, а правовою підставою - ч.5 ст 81 Господарського процесуального кодеку України.
Відповідно до ч.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, позов залишається без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню справи.
Виходячи з аналізу цитованої вище норми, судовою колегією вбачається, що підставою для залишення позову без розгляду є саме ненадання позивачем без поважних причин витребовуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, а не ненадання їх на вимогу експерта, або ненадання матеріалів на вимогу суду для направлення з метою проведення судової експертизи.
Крім того, відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
За змістом абз.5 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, uосподарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що відсутність експертного висновку у даній справі не є перешкодою для її подальшого розгляду, оскільки, як зазначено, жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили, а тому господарський суд приймаючи судове рішення у справі, має керуватись всією сукупністю наявних у справі доказів.
За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про обгрунтованість доводів касаційної скаги позивача та скасування судових рішень господарських судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу виробничо комерційного підприємства "Лебідь" від 31.05.2005р. № 86 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.02.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005р. у справі № 6/186-н - задовольнити .
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.02.2005р. у справі № 6/186-н - скасувати, справу направити на новий розгляд по суті до господарського суду Хмельницької області .
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Головуючий
О.М. Нечитайло
Судді
К.В.Конюшко
О.I. Степашко
Н.Г. Пилипчук
Л.В. Ланченко
З оригіналом вірно
Суддя О.М. Нечитайло