Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів Леонтович К.Г.

Черпіцької Л.Т.

Кравченко О.О.

Гордійчук М.П.

Розваляєвої Т.С.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії, -

У жовтні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, починаючи з 09 липня 2007 року та про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 09 липня 2007 року та на час звернення з позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус "дитини війни", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 27.12.2001 року (а.с.6). Позивач вказав, що перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"йому повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана допомога ОСОБА_5 не виплачувалась.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_5 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області здійснити нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На вказані судові рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданого 27.12.2001 року (а.с.6),знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"йому повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана допомога ОСОБА_5 не виплачувалась (в редакції Закону від 18.11.2004р. № 2195-ІУ (2195-15) , набрав чинності 01.01.2006р.). В 2006-2007 рр. Вказана допомога ОСОБА_5 не виплачувалась.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2007 року, судами правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16) (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) ( є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суди обґрунтовано встановили, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Приймаючи рішення про задоволення позову за 2008рік, суди вірно виходили з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , а тому обґрунтовано частково задовольнили позовні вимоги за 2008рік.

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.

Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" (121/2001) і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем його проживання.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 237- 239 КАС України.