ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"02" грудня 2009 р. м. Київ К-25222/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
на постанову Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 р.
та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2006 р.
у справі № 11/233/06-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Енерго"
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Енерго"(далі по тексту –позивач, ТОВ "Юг-Енерго") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002582302/0 від 26.10.2005р.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 р. у справі № 11/233/06-АП (суддя Гончаренко С.А.), залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2006 р. (головуючий суддя –Антонік С.Г., судді –Юхименко О.В., Яценко О.М.), позов задоволено повністю.
ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, не погоджуючись з постановою Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 р. та ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2006 р. у справі № 11/233/06-АП, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя підлягає відхиленню з наступних підстав.
26.10.2005 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002582302/0, яким ТОВ "Юг-Енерго"визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість на суму 249 910, 50 грн., з яких основний платіж складає 166 607 грн., штрафні (фінансові) санкції –83 303, 50 грн.
За результатами адміністративного оскарження позивачем акту перевірки до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя та до ДПА України в Запорізькій області, скарга позивача залишена без задоволення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 01.09.2005р. по 12.10.2005р. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою діяльністю "Юг-Енерго"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.12.2003р. по 30.06.2005р.
За результатами перевірки складений акт № 135/23-2/32729657 від 18.10.2005р. (далі за текстом –акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення товариством позивача пп. д), пп. г) пп. 7.2.1 п. 7.2., пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, а саме ТОВ "Юг-Енерго"до податкового кредиту неправомірно віднесено суми ПДВ за квітень 2004р. у розмірі 15 730 грн., за червень 2004р. –37 610 грн., за серпень 2004р. –11 250 грн., за вересень 2004р. –11 250 грн., за жовтень 2004р. –15 730 грн., за квітень 2005р. –28 217 грн., за травень 2005р. – 24 000 грн. та за червень 2005р. –15 550 грн. по податковим накладним:
№ 143 від 25.06.05р. від ТОВ "Ріск"(іпн 136217308113) на суму ПДВ 15 550 грн. та № 118 від 20.05.05р. від ТОВ "Ріск"(іпн 136217308113) на суму ПДВ 24 000 грн., в яких у графі "Індивідуальний податковий номер" покупця - ТОВ "Юг-Енерго"зазначений невірний номер 313347308266; правильний індивідуальний номер товариства позивача - 327296508267;
№ 181 від 29.04.05р. від ТОВ "Динас-Сервіс"(іпн 254641120349) на суму ПДВ 21 150 грн. та № 179 від 28.04.05р. від ТОВ "Динас-Сервіс"(іпн 254641120349) на суму ПДВ 7 067 грн., в яких у графі "Місце знаходження покупця" дані відсутні;
№ 104 від 22.10.04р. від ВАТ "Проторус"(іпн 013502221037) на суму ПДВ 23 000 грн., № 82 від 01.09.04р. від ВАТ "Проторус"(іпн 013502221037) на суму ПДВ 11 250 грн. та № 71 від 09.08.04р. від ВАТ "Проторус"(іпн 013502221037) на суму ПДВ 11 250 грн., в яких у графі "Місце знаходження покупця" дані відсутні; № 43 від 11.05.04р. від ВАТ "Проторус"(іпн 013502221037) на суму ПДВ 21 500 грн., в якій у графі "Місце знаходження покупця" дані відсутні, віднесена у червні 2004р.;
№ 411 від 29.04.04р. від ТОВ "Група підприємств Автек"(іпн 317509626103) на суму ПДВ 15 730 грн. та № 575 від 16.06.04р. від ТОВ "Група підприємств Автек"(іпн 317509626103) на суму ПДВ 16 110 грн., в яких у графі "Місце знаходження покупця" дані відсутні.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Згідно зі статтею 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо –безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, результати перевірки діяльності товариства позивача, викладені у акті перевірки зроблені на підставі ксерокопій податкових накладних, які покладено в його основу, не отримали у судах оцінки як належного доказу у справі, оскільки природа походження цих ксерокопій податкових накладних не відома позивачу, відповідач належних пояснень з цього приводу також не надав. Тому судами зроблено правильний висновок щодо відсутності первинних документів, які б свідчили про наявність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та донарахування податку на додану вартість.
Додатково колегія судів ВАСУ вважає за необхідне зазначити, що податкове повідомлення-рішення № 0002582302/0, яким ТОВ "Юг-Енерго"визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість на суму 249 910, 50 грн., з яких основний платіж складає 166 607 грн., штрафні (фінансові) санкції –83 303, 50 грн. містить також дані про суму податку на додану вартість у розмірі 113 545, 50 грн. Зазначення у податковому повідомленні-рішенні двох різних вартісних показників одного й того ж платежу призводить до недійсності такого повідомлення-рішення.
Вищий адміністративний суд України також зазначає, що доводи касаційної скарги відповідача не спростовують висновків судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Вимоги щодо оформлення податкової накладної встановлені у підпункті 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 названого Закону, за змістом якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 названого Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, а згідно пункту 9.8 наведеної норми реєстрація діє до дати її анулювання.
Зазначені приписи дещо конкретизовано у пунктах 2, 5 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 (z0233-97)
, за якими податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною в разі її заповнення іншою особою, ніж вказано в пункті 2 даного Порядку, або в разі порушення особою, яка вказана в пункті 2 цього Порядку, вимог зазначеного Порядку чи її невідповідності фактичним податковим зобов’язанням, заявленим продавцем.
Таким чином необхідно зазначити, що законодавець встановив вимоги до податкової накладної, а також міри відповідальності в разі її відсутності. Тобто, недоліки в заповненні податкової накладної, виявлені ДПІ в результаті перевірки позивача не робили накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів. Ці накладні могли бути підставою для висновку судів, зробленого в результаті оцінки всіх доказів при ідентифікації контрагентів позивача та при достовірності підтвердження фактичності здійснення господарських операцій і сплати ПДВ із сум договорів.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем вимог наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року (z0925-05)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (z0925-05)
щодо порядку проведення та складання акту перевірки, а саме:
- в порушення вимог п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року (z0925-05)
, перевіряючими відображено в акті необґрунтовані дані на підставі не завірених в установленому порядку ксерокопій податкових накладних невідомого походження, які за своїм змістом не відповідають оригіналам цих первинних документів;
- в порушення вимог п. 2.4.4. та п. 3.1. Порядку акт перевірки складено без долучення до нього інформативних додатків (копій податкових накладних).
Належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції відповідач судам не надав, як це передбачено вимогами п. 1 ст. 71 КАС України, оскільки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не наведено доказів надання ТОВ "Юг-Енерго"наявності фактів вилучення на підприємстві тих ксерокопій податкових накладних, що покладені ним в основу акту перевірки та прийнятого по ньому рішення. Не доведено відповідачем також обґрунтування відсутності передбачених інформаційних додатків до акту перевірки, а відтак, не доведена законність оспорюваного рішення.
За таких обставин, доводи відповідача, наведені у касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновки судів попередніх інстанцій є такими, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 р. та ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2006р. у справі № 11/233/06-АП не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2006р. у справі № 11/233/06-АП відхилити.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2006р. у справі № 11/233/06-АП залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Сергейчук