2а-2321/11/0170 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість - 28.03.2011 Прийняття

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в м.Сімферополі № 0012361502 від 26.08.2010 року за червень 2010 року на суму 213,00 гривень; зобов’язання ДПІ в м.Сімферополі відобразити бюджетне відшкодування з ПДВ за червень 2010 року ТОВ "Югторгпром" в сумі 213,00 гривень в особовому рахунку у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2011 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Сімферополі за червень 2010 року на суму 213,00 гривень визнати незаконним та скасувати, в решті позовні вимоги відкликає.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2011 року залишено без розгляду позовні вимоги в частині зобов’язання ДПІ в м.Сімферополі відобразити бюджетне відшкодування з ПДВ за червень 2010 року ТОВ "Югторгпром" в сумі 213,00 гривень в особовому рахунку у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

У судовому засіданні представники позивача підтримали уточнений адміністративний позов, з підстав, зазначених у ньому, пояснили, що 28.08.2010 року ТОВ "Югторгпром" отримало податкове повідомлення – рішення № 0012361502 від 26.08.2010 року про завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 213,00 гривень.

Представники позивача пояснили, що податкове повідомлення – рішення винесено на підставі акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки, з якого вбачається, що в порушення п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на 213,00 гривень за червень 2010 року; бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 213,00 гривень вважається непідтвердженим, а таким, що необхідно віднести до складу від’ємного значення податкового кредиту наступних податкових періодів.

Представники позивача зазначили, що висновки акту перевірки стосовно того, що до перевірки не були надані жодні фінансово - господарські документи, що не дає можливості підтвердити правомірність формування податкового кредиту за вказаний період 2010 року та достовірність сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів, є необґрунтованими.

Представники позивача підкреслили, що невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих платником податку до органу державної податкової служби документів, зокрема, податкових декларацій.

Представники позивача пояснили, що відповідна податкова декларація в ДПІ в м.Сімферополі під час проведення невиїзної перевірки була.

Представники позивача зазначили, що відповідно до п.п.7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Представники позивача підкреслили, що відповідачем позапланова виїзна перевірка не проводилася.

Представники позивача зазначили, що відповідач, не дотримавшись передбаченого законодавством порядку, прийняв безпідставне та необґрунтоване рішення щодо того, що бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 213 гривень вважається непідтвердженим, а таким, що необхідно віднести до складу від’ємного значення податкового кредиту наступних відповідних періодів.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення уточнених позовних вимог заперечував з підстав, зазначених в запереченнях проти позову, пояснив, що податкове повідомлення - рішення ДПІ в м.Сімферополі № 0012361502 від 26.08.2010 року є законним та обґрунтованим, прийнято за результатами встановлених під час перевірки порушень.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Югторгпром", під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) , підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України (436-15) та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №438502 та довідкою з ЄДРПОУ № 05.3 – 6- 06/1632 від 11.10.2007 року.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" зареєстровано в податкову органі, є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника на додану вартість № 00890771 від 08.08.2006 року.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" є суб’єктом господарювання, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 16.02.2010 року старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ в м.Сімферополі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ по підприємству ТОВ "Югторгпром" наданої за червень 2010 року, за результатом проведення якої складено акт № 1087/15-2/32468088 від 16.08.2010 року (надалі – акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Югторгпром" в порушення п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на 213,00 гривень за червень 2010 року; бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 213,00 гривень вважається непідтвердженим, а таким, що необхідно віднести до складу від’ємного значення податкового кредиту наступних податкових періодів (рядок 26 декларації).

Судом встановлено, що головний бухгалтер ТОВ "Югторгпром" з актом перевірки ознайомилася, акт перевірки підписала з запереченнями, зазначила, що з висновками перевірки, фактами та даними, викладеними в акті перевірки, не згодна, протягом трьох робочих від дня отримання примірника акта перевірки, будуть надані до органу ДПС заперечення до акта перевірки.

20.08.2010 року ТОВ "Югторгпром" до ДПІ у м.Сімферополь були надані заперечення до акту перевірки, в яких позивач зазначає про свою незгоду з висновками акту перевірки про зменшення заявленої ТОВ "Югторгпром" суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 213,00 гривень.

27.08.2010 року ДПІ у м.Сімферополь надано відповідь за № 38125/ю/15-2 на заперечення позивача до акту невиїзної документальної перевірки, в якій відповідач підтвердив законність висновків вищевказаної перевірки.

26.08.2010 року на підставі акту перевірки за порушення позивачем п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДПІ у м.Сімферополь винесено податкове повідомлення – рішення № 0012361502/0 на суму завищеного позивачем бюджетного відшкодування в розмірі 213,00 гривень.

Позивач у зв’язку з незгодою з податковим повідомленням – рішення № 0012361502/0 від 26.08.2010 року звернувся до суду.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податковим органом спірне податкове повідомлення – рішення винесено за результатами проведення документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ згідно декларації з ПДВ за червень 2010 року.

З акту перевірки вбачається,що згідно діючого законодавства на адресу підприємства направлено лист № 32104/10/15-2 від 22.07.2010 року з проханням надати документальне підтвердження та пояснення показників декларації з ПДВ за червень 2010 року.

В акті перевірки зазначено, що отримана відповідь № 25340/10 від 04.08.2010 року, де підприємство відповідає, що дії ДПІ в м.Сімферополі протиправні. У відповідності до п.3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" перевірка правильності відображення показників проводиться на основі представлених податкових декларацій, у зв’язку з чим вимоги про надання документів або пояснень в даному випадку є незаконним, так як це не передбачено діючим законодавством.

Податковий орган в акті перевірки зазначає, що до перевірки не були надані жодні фінансово-господарські документи: податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, виписки банку, платіжні доручення, що підтверджують факт сплати за червень 2010 року, договори постачання, що не дає можливості підтвердити правомірність формування податкового кредиту за вказаний період 2010 року та достовірність сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Як встановлено вище, у зв’язку з вищевикладеним податковий орган за результатами проведення перевірки дійшов висновку, що в порушення п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на 213,00 гривень за червень 2010 року; бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 213,00 гривень вважається непідтвердженим, а таким, що необхідно віднести до складу від’ємного значення податкового кредиту наступних податкових періодів (рядок 26 декларації).

Щодо обґрунтованості вищевказаних висновків податкового органу, зроблених ним під час перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно з п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 (z0925-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (z0925-05) (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з п. 1.2.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. N 350 (v0350225-05) (у редакції наказу ДПА України від 20 жовтня 2009 р. N 568 (v0568225-09) ) документальна невиїзна перевірка (камеральна) з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування - перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.3.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. N 350 (v0350225-05) (у редакції наказу ДПА України від 20 жовтня 2009 р. N 568 (v0568225-09) ) документальна невиїзна перевірка включає в себе, у т.ч.:

доперевірочний аналіз з обов'язковим дослідженням питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування з урахуванням вимог пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних, у тому числі достовірності здійснення операцій з імпорту товарів; перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації;

визначення наявності та стан усунення розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) в податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення.

Відповідно до п.п. "в" п.4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Отже, судом встановлено,що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих платником податку до органу державної податкової служби документів, зокрема, податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, як встановлено вище, податковий орган при проведенні документальної невиїзної перевірки здійснює звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних, перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації.

Судом встановлено, що під час проведення невиїзної (камеральної) перевірки декларації позивача за червень 2010 року будь-які арифметичні або методологічні помилки виявлені не були, так як про них не зазначено в акті перевірки.

Щодо надіслання запитів платнику податків податковим органом під час проведення документальної невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу.

З листа ДПІ у м.Сімферополі в АРК від 22.07.2010 року № 32104/10/15-2 вбачається, що податковий орган для проведення невиїзної документальної перевірки запитує надати документи, а не пояснення платника податків.

З положень п.3 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що платник податків зобов’язаний надати пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації.

З положень п.5 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) також вбачається, що платник податків зобов’язаний надати пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби у випадку, якщо виникне потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Таким чином, судом встановлено, що обов’язок платника податків надати документальне підтвердження виникає тільки у випадку, якщо податковим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації або якщо виникне потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Суд зауважує, що з листа ДПІ у м.Сімферополі в АРК від 22.07.2010 року № 32104/10/15-2, направленого на адресу позивача,не вбачається вищевказаних підстав, при яких надання документального підтвердження є обов’язковим.

Згідно з п.п.7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. "б" п.4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що законом прямо передбачено можливість проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки платника за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства та саме за наслідками її проведення передбачена можливість прийняття податкового повідомлення - рішення.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що органи податкової служби здійснюють перевірку обґрунтованості заявленої суми бюджетного відшкодування наступним чином:

- проведення камеральної перевірки декларації;

- у разі розбіжностей - надіслання запиту про надання документів;

- на підставі вивчення наданих документів, а також у разі їх відсутності (ненадання платником податків) - проведення позапланової виїзної перевірки;

- лише за наслідками позапланової виїзної перевірки - прийняття податкового повідомлення – рішення.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем, не дотримано передбаченого законодавством порядку на проведення позапланової виїзної перевірки, під час проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки протиправно робить висновок про неможливість підтвердити правомірність формування податкового кредиту позивачем за червень 2010 року та достовірність сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів у зв’язку з не наданням платником податку фінансово-господарських документів та протиправно прийнято податкове повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податковим органом порушено встановлений законом порядок та процедуру (на момент проведення невиїзної документальної перевірки позивача) проведення невиїзної документальної перевірки, у зв’язку з чим суд не може визнати податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Сімферополі № 0012361502 від 26.08.2010 року, винесене за результатами проведення такої перевірки, законним та обґрунтованим.

Щодо обґрунтованості висновків перевірки про порушення позивачем п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв’язку з завищенням суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на 213,00 гривень за червень 2010 року, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи суду надані документи, що підтверджують суму бюджетного відшкодування ТОВ "Югторгпром", а саме:

- договори постачання,

- платіжні доручення, що підтверджують факт сплати позивачем отриманих послуг,

- податкові накладні за травень 2010 року

- реєстр отриманих та виданих ТОВ "Югторгпром" податкових накладних за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року.

Однак, приймаючи до уваги той факт, що податковим органом не проводилася позапланова виїзна перевірка, не досліджувалися вищевказані документи, суд не має права підміняти податковий орган,визнаючи достовірність сум ПДВ, заявлених позивачем до бюджетного відшкодування за декларацією з ПДВ за червень 2010 року у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги допущення податковим органом порушення встановленого законом порядку та процедури (на момент проведення невиїзної документальної перевірки позивача) проведення перевірок, суд вважає, що податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим № 0012361502/0 від 26.08.2010 року належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Отже, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв’язку зі складністю справи судом 28.03.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 04.04.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим № 0012361502/0 від 26.08.2010 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" (ЄДРПОУ 32468088) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.