Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., при секретарі судового засідання Тимошенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за участю:

від позивача –не з’явився (клопотання про розгляд справи за відсутності представника);

від відповідача –Кренець О. С.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Заводський районний центр зайнятості (м. Миколаїв) (надалі –"Позивач") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"(надалі –"Відповідач", "ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк") про стягнення з відповідача на користь Заводського районного центру зайнятості заборгованості в сумі 1 635,17 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що станом на час розгляду даної справи за ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"обліковується заборгованість перед Заводським районним центром зайнятості в сумі 1 635,17 грн., яка виникла у зв’язку з невиконанням відповідачем закріпленого частиною 4 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" обов’язку щодо покриття витрат на заходи щодо перепідготовки працівника, якого було вивільнено з Миколаївської філії Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2011 року справу призначено до судового розгляду на 24 березня 2011 року.

Позивач –Заводський районний центр зайнятості (м. Миколаїв), – явку уповноваженого представника в судове засідання 24 березня 2011 року не забезпечив та подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача –Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", –проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував, зазначивши, що ОСОБА_2, працюючи у Миколаївській філії Всеукраїнського акціонерного банку, здобула кваліфікацію бухгалтера, отримавши 23 липня 2001 року диплом молодшого спеціаліста, а 15 квітня 2008 року здобула кваліфікацію економіста, фінансового менеджера, отримавши диплом спеціаліста. У зв’язку з наведеним вважав необґрунтованим та безпідставним посилання позивача на частину 4 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 24 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

Наказом № 48-ОС від 01 квітня 2009 року ОСОБА_2 звільнено з Миколаївської Філії ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

07 квітня 2009 року в Заводському районному центрі зайнятості було зареєстровано як шукаючу роботу громадянку ОСОБА_2, а на підставі заяви останньої від 14 квітня 2009 року Заводським районним центром зайнятості було надано ОСОБА_2 статус безробітної.

23 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернулася до Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва із заявою, в якій просила направити її на курси "Основи адміністрування 1-С: Підприємство".

На підставі вищевказаної заяви, 23 листопада 2009 року між Заводським районним центром зайнятості в місті Миколаїв та ОСОБА_2 було укладено Договір № 262-09, предметом якого є направлення ОСОБА_2 на підвищення кваліфікації в Чорноморський державний університет імені Петра Могили за професією, спеціальністю, навчальною програмою "Основи адміністрування програми бухгалтерського обліку 1С: Підприємство"строком на 2,63 міс (448 год.) з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Відповідно до підпункту 2.2.1 Договору № 262-09 Заводський районний центр зайнятості м. Миколаїв зобов’язувався забезпечити професійне навчання ОСОБА_2 в навчальному закладі, відповідно до обраної професії (спеціальності), форми, терміну навчання за навчальним планом та програмами, затвердженими та погодженими в установленому порядку.

Наказом Чорноморського державного університету імені Петра Могили від 24 листопада 2009 року № 140/ПК Кабицьку Вікторію В’ячеславівну зараховано на курси підвищення кваліфікації до ЧДУ ім. Петра Могили з 24.11.09 по 11.02.10.

Відповідно до наказу Чорноморського державного університету імені Петра Могили від 11 лютого 2010 року № 162/ПК видано свідоцтва встановленого зразку згідно складеного іспиту та відраховано з курсів підвищення кваліфікації з ЧДУ ім. Петра Могили з 11 лютого 2010 року, зокрема, ОСОБА_2.

Відповідно до корінця направлення на працевлаштування 14021009200015001 від 20.09.2010, ОСОБА_2 з 24.09.2010 було працевлаштовано на посаду бухгалтера в Акціонерне товариство відкритого типу "Фірма "Аура".

Згідно довідки Миколаївського обласного центру зайнятості № 11-2949/0/18-10 від 02 грудня 2010 року сума витрат, пов’язаних з навчанням ОСОБА_2, складає 1 635,17 грн.

На підставі положень частини 4 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" позивачем на адресу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"(як правонаступника ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк") було направлено претензію № 06/1877/09 з вимогою про відшкодування суми коштів в розмірі 1 635,17 грн., витрачених на професійне навчання ОСОБА_2

Відповіддю на претензію вих. № 02/2-141 від 10.01.2011 р. відповідач повідомив позивача про недостатність правових підстав для задоволення претензії, зазначивши, що при наданні належних доказів, що підтверджують викладені в претензії обставини, таку претензію буде розглянуто відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

У зв’язку з невідшкодуванням відповідачем суми коштів в розмірі 1 635,17 грн., витрачених на професійне навчання ОСОБА_2, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про зайнятість населення", для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 6 частини 1 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" визначено обов’язок Державної служби зайнятості організовувати при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляти їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяти підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про зайнятість населення" професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках: неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина; втрати здатності виконання роботи за попередньою професією; необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявної кваліфікації та з урахуванням його побажань; пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості)

згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (частина 2 статті 24 Закону України "Про зайнятість населення").

Частиною 4 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) –це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" обов’язок підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та профорієнтації покладено на Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, функції виконавчої дирекції якого статтею 12 цього Закону покладено на органи державної служби зайнятості.

Таким чином, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) передбачено, що професійна підготовка або перепідготовка відносяться до соціальних послуг, які надаються Фондом за рахунок його коштів.

В ході судового розгляду встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк"є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", що сторонами не заперечувалось.

ОСОБА_2 з 16 грудня 1996 року по 01 жовтня 2002 року працювала у Миколаївській Філії Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"секретарем-референтом, а з 03 жовтня 2002 року по 01 квітня 2009 року на посаді касира-контролера відділу віддалених робочих місць у Миколаївській Філії Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк".

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, працюючи у Миколаївській Філії Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"здобула кваліфікацію бухгалтера, закінчивши Миколаївський політехнічний технікум за спеціальністю "Бухгалтерський облік"та отримавши 23 липня 2001 року диплом молодшого спеціаліста МК № 14610447, а 15 квітня 2008 року здобула кваліфікацію економіста, фінансового менеджера, закінчивши Міжрегіональну Академію управління персоналом за спеціальністю "Фінанси"та отримавши диплом спеціаліста НОМЕР_2.

Зазначене підтверджується й копією Персональної картки ОСОБА_2 № НОМЕР_1 (а. с. 6), відповідно до якої ОСОБА_2 15.04.2008 р. закінчила навчальний заклад (Інститут іншого міста) за спеціальністю "7050104, Фінанси", кваліфікація "2441.2 (3), економіст".

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 за рік до свого звільнення, працюючи у Миколаївській Філії Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"здобула кваліфікацію економіста, фінансового менеджера, закінчивши Міжрегіональну Академію управління персоналом за спеціальністю "Фінанси"та отримавши диплом спеціаліста НОМЕР_2.

За таких обставин, суд вважає безпідставними посилання позивача в обґрунтування позовних вимог, на частину 4 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", оскільки ОСОБА_2 під час своєї трудової діяльності у відповідача здобула освіту, в тому числі, і повну вищу освіту, що свідчить про відсутність підстав для виникнення у відповідача обов’язку щодо відшкодування коштів, витрачених позивачем для підвищення кваліфікації ОСОБА_2 та, в свою чергу, вимагало від відповідача забезпечити останній гарантії та пільги для працівників, що поєднують навчання з роботою, встановлені Кодексом законів про працю України (322-08) та Законом України "Про відпустки" (504/96-ВР) .

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 69- 71, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У задоволенні позову Заводського районного центру зайнятості (м. Миколаїв) до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"про стягнення заборгованості в розмірі 1 635,17 грн. відмовити.

постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 31 березня 2011 року.