Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Кризі В.О.

за участю представників

позивача Вішал Л.В.

відповідача Кравчука О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

на постанову Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2007 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 р.

у справі № 15/188/05 (22а-843/2007)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вадан Ярдс Океан"(процесуальний правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Дамен Шіпярдс Океан")

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві;

2. Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області

про стягнення з Державного бюджету України суми відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, -

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2007 р. позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету через Головне управління держказначейства України у Миколаївській області на користь ВАТ "Дамен Шіпярдс Океан"42382,44 грн. відсотків бюджетної заборгованості. Відшкодовано з Державного бюджету України через Головне управління держказначейства України у Миколаївській області на користь "Дамен Шіпярдс Океан"судові витрати зі сплати державного мита в сумі 88,40 грн.

СДПІ по роботі з великими платника податків у м. Миколаєві подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"та ст. 12 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік". Зазначає, що, оскільки погашення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість оформлено шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики, тобто не у спосіб, передбачений Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , позивач втратив право на стягнення процентів.

У відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02.12.2009 р. здійснена заміна сторони у справі - Відкритого акціонерного товариства "Дамен Шіпярдс Океан"на її правонаступника - Відкрите акціонерне товариство "Вадан Ярдс Океан" у зв’язку зі зміною найменування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

20.07.2003 р. ВАТ "Дамен Шіпярдс Океан"подало до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість та розрахунок експортного відшкодування, згідно із якого різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначена у відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", мала від’ємне значення у сумі 772221грн., в тому числі 186651 грн. бюджетного відшкодування та 585570 грн. –експортного.

З урахуванням строків подання податкової декларації та розрахунку експортного відшкодування за червень 2003 року та виходячи із положень п.п.7.7.3 п. 7.7 ст. 7 та п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суди попередніх інстанцій правильно встановили, що кошти в сумі 186651 грн. повинні були відшкодовані з державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача в установі банку у строк до 20.10.2003 р., а кошти в сумі 585570 грн. з експортного відшкодування –у строк до 20.08.2003 р.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві не надала до органу державного казначейства висновків щодо відшкодування з бюджету позивачеві вказаних сум і такі суми не були перераховані на розрахунковий рахунок позивача в установі банку у встановлений законом строк.

Бюджетна заборгованість була погашена: 18.02.2004 р. у сумі 186651 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача та у липні 2004 року у сумі 585570 грн. шляхом видачі облігації внутрішньої державної позики.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.

Відповідно до абз. 5 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Виходячи із вказаної норми Закону, позивачем правомірно нараховані проценти на суму заборгованості з податку на додану вартість, невідшкодовану у встановлені законом строки, в тому числі і по експертних операціях.

Здійснення погашення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка виникла станом на 01.11.2003 р. і не відшкодована на 01.01.2004 р., шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики, що передбачено ст. 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", не позбавляє платника податку права на отримання процентів, нарахованих до дня такого оформлення, оскільки за вимогами абз. 5 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" такі проценти нараховуються на суму бюджетної заборгованості - суму, яка не відшкодована платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, і нарахування процентів не ставиться у залежність від того, яким визначеним законом способом така заборгованість погашена.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2007 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.