К-36467/09-С Про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії - 02.12.2009 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2009 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської ради Луганської області (третя особа –Головне управління Державного казначейства України у Луганській області) про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії,

Звернувшись у листопаді 2008 року до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначала, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) ) вона як мати малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Вона отримує цю допомоги в розмірі, меншому, ніж передбачено Законом № 2811-ХІІ (2811-12) .

Також їй виплачено допомогу при народженні дитині в розмірі 8500 грн., тоді як на час народження дитини діяла норма закону, відповідно до якої допомога при народженні дитини повинна надаватися у розмірі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Посилаючись на наведене, позивач просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати УПСЗН щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років до 26 листопада 2011 року; стягнути недораховану і несплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період із 4 лютого по 31 грудня 2008 року включно в розмірі 4731,38 грн. і здійснити донарахування розміру призначеної їй допомоги при народженні дитини в розмірі 2122 грн.

Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 17 грудня 2008 року позов задоволено частково: дії УПСЗН визнано неправомірними та зобов’язано відповідача призначити ОСОБА_1 одноразову допомогу при народженні дитини відповідно до вимог статті 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатністю та витратами зумовленими народженням та похованням"(далі – Закон № 2240-ІІІ (2240-14) ) в сумі 10 622 грн., призначити позивачу щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової допомоги при народжені дитини розмірі 2122 грн., суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку –5220,26 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано: позовні вимоги задоволено частково і визнано бездіяльність УПСЗН незаконною, стягнуто з УПСЗН на

користь ОСОБА_1 несплаченої державної допомоги при народженні дитини в розмірі 2122 гривні. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову Брянківського міського суду Луганської області від 17 грудня 2008 року.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність

застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України ( КАС України (2747-15) ), судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ОСОБА_1, маючи малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює за нею нагляд і має право на отримування допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною першою статтею 15 Закону №2811-ХІІ, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і приймаючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції прийшов висновку, що позовні вимоги в частині призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років в період з 4 лютого по 31 грудня 2008 року задоволенню не підлягають, оскільки у 2008 році таку допомогу УПСЗН нараховано і виплачено позивачу відповідно до діючого законодавства. ОСОБА_1 необхідно було виплатити допомогу при народженні дитини в розмірі 10622 грн. –в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено судом першої інстанції обґрунтовано, з чим погодився суд апеляційної інстанції.

Статтею 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Відповідно до статей 10- 12 Закону України № 2811-XII одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному із батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини за умови, якщо звернення за призначенням надійшло не пізніше 6 місяців із дня народження дитини. Допомога при народженні дитині надається в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму три народженні дитини, решти –упродовж наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Дію статті 12, частини першої статті 15, частини 1 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811-ХІІ (2811-12) було зупинено на 2007 рік абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7, 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(далі – Закон № 489-V (489-16) ), якою встановлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення пункту 14 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811-ХІІ (2811-12) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, спірні відносини з 1 січня по 9 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої статті 71 Закону № 489-V, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року – статті 15 Закону № 2811-ХІІ.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача надати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811-ХІІ (2811-12) з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

Статтею 58 Закону України № 107-VI від 28 грудня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(далі – Закон № 107-VI (107-17) ) передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 1 січня –526 грн., з 1 квітня –538 грн., з 1 липня –540 грн., та з 1 жовтня –557 гривень.

Пунктом 23 розділу II Закону № 107-VI (107-17) в частині першій статті 15 Закону № 2811-ХІІ зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811-ХІІ (2811-12) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

У період із 1 січня 2008 року по 4 лютого 2008 року положення пункту 23 розділу II Закону № 107-VI (107-17) щодо внесення змін до Закону № 2811-ХІІ (2811-12) такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , не визнавались.

Таким чином, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо перерахування допомоги по догляду за дитиною починаючи з 1 січня 2008 року, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що в період з 1 січня 2008 року позивач не мала права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених статтею 15 Закону № 2811-ХІІ, оскільки з 1 січня 2008 року діяли положення пункту 23 розділу II Закону № 107-VI (107-17) , які на день розгляду справи не відмінено, не змінено і не визнано неконституційними. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої державної допомоги при народженні дитини, судова колегія погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки зазначена допомога виплачена ОСОБА_1 з порушенням встановленого порядку і розмірів, передбачених Законом № 2811-ХІІ (2811-12) .