Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Цуркана М.І. (головуючий суддя),

Гашицького О.В. (суддя-доповідач),

Сороки М.І.,

Мойсюка М.І.,

Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим (далі –УПСЗН) на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 серпня 2008 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до УПСЗН про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

Звернувшись у листопаді 2007 року до суду з цим позовом, ОСОБА_6 зазначала, що відповідно до положень

Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) ) як мати малолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в розмірі, меншому, ніж передбачено Законом № 2811-ХІІ (2811-12) , позивач просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати УПСЗН щомісячно виплачувати допомогу по догляду

за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років.

Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від

7 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 серпня 2008 року, позов задоволено частково: дії УПСЗН визнано неправомірними та зобов’язано відповідача виплатити ОСОБА_6 допомогу по догляду за дитиною з 9 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі встановленому статтею 15 Закону № 2811-ХІІ. У задоволені позовних вимог щодо періоду з 1 січня 2008 року відмовлено.

У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їхні рішення та направити справу на новий розгляд.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність

застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України ( КАС України (2747-15) ), судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Статтею 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату матерям допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги

по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

ОСОБА_6, маючи сина ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює за ним нагляд і має право на допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною першою статтею 15 Закону №2811-ХІІ, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Частиною першою статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною

вказаного віку включно.

Абзацом третім частини другої статті 56, пунктами 7, 14 статті

71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(далі – Закон № 489-V (489-16) ) зупинено на 2007 рік дію, зокрема статті 15 Закону № 2811-ХІІ і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але

не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення

на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ (2811-12) визнано такими, що

не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони,

інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними,

втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум

на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня – у розмірі

463 грн., з 1 жовтня – 470 гривень.

Отже, спірні відносини з 1 січня по 9 липня 2007 року регулюються

відповідно до пункту 14 частини першої статті 71 Закону № 489-V, а з 9 липня

по 31 грудня 2007 року – до статті 15 Закону № 2811-ХІІ.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача надати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811 –Х11 (2811-12) з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

Статтею 58 Закону України №107-VI від 28 грудня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(далі – Закон № 107-VI (107-17) ) передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 1 січня –526 грн., з 1 квітня –538 грн.,

з 1 липня –540 грн., та з 1 жовтня –557 гривень.

Пунктом 23 розділу II Закону № 107-VI (107-17) в частині першій статті

15 Закону № 2811-ХІІ зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення"

Закону № 2811-ХІІ (2811-12) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II Закону № 107-VI (107-17) щодо внесення змін до Закону № 2811-ХІІ (2811-12) такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) не визнавались.

Таким чином, відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог про перерахування допомоги по догляду за дитиною, починаючи з 1 січня 2008 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в період із 1 січня 2008 року позивач не мала права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених статтею 15 Закону № 2811-ХІІ у зв’язку із дією положень пункту 23 розділу II Закону № 107-VI (107-17) , які на день

розгляду цієї справи не відмінено, не змінено і не визнано неконституційними.

Керуючись статтями 220, 222- 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 серпня 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, її може

бути оскаржено до Верховного Суду України у порядку провадження за

винятковими обставинами відповідно до положень статей 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.