К-12153/08-С Про зобов’язання виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною - 02.12.2009 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації, третя особа –Міністерство праці та соціальної політики України про визнання дій протиправними, зобов’язання виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, яка переглядається за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації на постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2008 року

У січні 2008 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації (УПСЗН) про визнання дій протиправними, зобов’язання виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Зазначала, що має дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, а відтак й право на виплату щомісячної допомоги по догляду за нею у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(Закон) від 21.11.1992 року №2811-ХІІ.

Посилаючись на те, що вимоги Закону не виконані, а її звернення про збільшення виплат залишено без задоволення, просила визнати такі дії відповідача неправомірними, зобов'язати його виплачувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та забезпечити її виплату відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 (v0a6p710-07) року.

Постановою Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2008 року позов задоволено частково. Визнано незаконною відмову відповідача у виплаті допомоги по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та зобов’язано УПСЗН виплачувати ОСОБА_6 щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з 02.11.2007. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Іншими особами рішення не оскаржується.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 має дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, та отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною у мінімальному розмірі, яка призначена відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Частиною 1 статті 14 Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходив з того, що з ухваленням Конституційним Судом України 09 липня 2007 року рішення №6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян), яким визнано неконституційним положення статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 2, 13, 14, 23, 29, 30, 39,41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"щодо зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) ці норми втрачають чинність і не підлягають застосуванню, а тому відповідач мав діяти відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

З такими висновками погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Згідно з пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) призупинено на 2007 рік.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 липня 2007 року дійшов висновку, що зупинення Законом України "Про державний бюджет України"інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частині 2 статті 92, частинам 1, 2, 3 статті 95 Конституції України.

Частиною 1 статті 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 01 січня складає 434 грн., з 01 квітня - 463 грн., з 01 жовтня - 470 грн.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року –50 відсотками, з 01 січня 2009 року –75 відсотками, з 01 січня 2010 року –100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців.

Як вбачається з наведеного, законодавцем визначений розмір грошової допомоги, яка надається сім’ям з дітьми, а тому підстав для відмови у виплаті вказаної допомоги позивачці не має.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суди обґрунтовано визнали право позивачки на підвищення пенсії відповідно до вимог частини 1 статті 15 Закону.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .