Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової адміністрації у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2008 року

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2008 року

у справі № 2а-849/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

третя особа: Державна податкова адміністрація у Харківській області

про визнання рішення недійсним, -

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2008 року, задоволено позов ТОВ "Світ Розваг". Визнано недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі –СДПІ, відповідач) № 0000680849 від 25.07.2007 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3985,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, СДПІ та ДПА у Харківській області оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданих касаційних скаргах, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, скаржниками ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач в запереченні на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що працівниками ДПА у Харківській області 09.07.2007 року проведена перевірка господарської одиниці позивача –гральних автоматів, що розташовані за адресою: м. Харків, пр. 50 років СРСР 20, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, про що складений акт перевірки від 09.07.2007 року № 20405084/2300.

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ), а саме, при проведенні розрахункових операцій з наданням послуг гри на гральних автоматах повні суми наданих послуг 09.07.2007 року через реєстратор розрахункових операцій не проводились та не роздруковувався і не видавався розрахунковий документ.

За наслідками перевірки, СДПІ було прийнято рішення № 0000680849 від 25.07.2007 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР в розмірі 3985,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Виходячи зі специфіки гральних автоматів, які використовуються позивачем, автомати використовуються гравцем самостійно, при чому він не отримує жетон чи інший засіб від суб’єкта підприємницької діяльності, а безпосередньо вкидає до автомату монети у національній валюті України, при чому гра (надання послуги) не контролюється суб’єктом господарювання, як і отримання виграшу, особа діє самостійно і не обов’язково, вкинувши монети до автомату, в подальшому отримує послугу. Крім того, остаточні кошти до позивача поступають лише при інкасації.

Таким чином, надання права на гру відбувається без участі працівника позивача, гральний автомат виступає як суб’єкт надання цього права, але не може самостійно видавати розрахунковий чек, а оператор (обслуговуючий персонал) не може впливати на процес надання послуги й виключений з нього.

Крім цього, судами зазначено, що відповідно до пункту 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій"від 07.02.2001 року № 121 (121-2001-п) встановлені конкретні строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме, при використанні гральних автоматів –з 31 грудня 2006 року.

Пунктом 2 вказаної постанови Міністерство економіки зобов’язано забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики зобов’язано забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

До теперішнього часу не розроблені автомати з продажу товарів (послуг), які будуть відповідати встановленим вимогам, а також не розроблені запам’ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для оснащення автоматів, що вже діють.

Нерозроблення відповідними державними органами запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють, а також нових гральних автоматів, що будуть відповідати пред’явленим вимогам, не зобов’язує позивача використовувати лише ті автомати, які працюють за допомогою жетонів або їх замінників –кредитів. Діюче законодавство не забороняє використання в господарській діяльності гральних автоматів, що приймають ставки через купюроприймач без участі обслуговуючого персоналу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку щодо відсутності порушення з боку позивача вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР та безпідставності застосування спірним рішення до нього штрафних санкцій в сумі 3985,00 грн.

Наведеним спростовуються доводи касаційних скарг стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової адміністрації у Харківській області відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2008 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.