Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:  Смоковича М.I.

суддів:   Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.

при секретарі:  Пархоменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 11.06.2003 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03.09.2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про перерахунок пенсії, що призначена їй як науковому працівнику.

Рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 11.06.2003 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 03.09.2003 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 11.06.2003 року - без зміни.

У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, посилається на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 11.06.2003 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03.09.2003 року і повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення  за таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 після призначення наукової пенсії протягом двох років працювала: з  15.11.2000 року по 31 січня 2002 року у Хмельницькому технологічному університеті "Поділля", який є державною установою, та з 01.02.2003 року у Хмельницькому  приватному інституті конструювання моделювання швейних виробів .

Відповідно до вимог частини 8 статті 24 Закону України  "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , що діяла на момент постановлення судових рішень,  пенсіонери із числа наукових працівників мають право на перерахунок пенсії виходячи з більш високого заробітку за два роки підряд після призначення пенсії, якщо вони працювали в державній установі.

Зазначена норма діяла до внесення 20.11.2003 року у вищенаведений закон змін, що набули чинності з 01.01.2004 року.

Виходячи з наведеного,  суди дійшли обгрунтованого висновку, що робота ОСОБА_1 у приватному вищому навчальному закладі не може бути взята до уваги для перерахунку її пенсії відповідачем, який не мав на той час підстав для такого перерахунку.

Будь-яких порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судами при прийнятті рішень правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, дана належна правова оцінка обставинам справи, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення  - без зміни, що не позбавляє позивача права звернутись у встановленому законом порядку для перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 11.06.2003 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03.09.2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про перерахунок пенсії - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.