Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  Співака В.I.

суддів  Білуги С.В.

Юрченка В.В.

Загороднього А.Ф

Харченка В.В.

при секретарі  Парненко В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Iлліча" на рішення господарського суду Херсонської області від 26.08.2004р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.10.2004р. по справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Iлліча"  до Скадовського районного центру зайнятості та Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції про спонукання до списання безнадійного податкового боргу,-

встановила:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.08.2004р. було відмовлено в задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Iлліча" (далі - СТОВ "Заповіт Iлліча") до Скадовського центру зайнятості та  державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області (правонаступником якої є Скадовська міжрайонна державна податкова інспекція - далі Скадовська МДПI) про спонукання Скадовської МДПI списати безнадійний податкового борг у розмірі 11 808, 00грн., що виник внаслідок форс-мажорних обставин.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.10.2004р. апеляційну скаргу СТОВ "Заповіт Iлліча" було залишено без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 26.08.2004р. залишено без змін.

СТОВ "Заповіт Iлліча" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 26.08.2004р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.10.2004р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовільнити його позов.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що згідно з актом звірки взаєморозрахунків, складеним між СТОВ "Заповіт Iлліча" та Садовським центром зайнятості від 13.07.2004р., заборгованості позивача по внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, станом на 01.01.2004р., складала 11 808, 00грн. Висновками Торгово - промислової палати України від 27.05.2003р. № 5235/05-4, від 31.07.2003р. № 9804/05-4 та від 27.11.2003р. № 15246/05-4 встановлено, що в наслідок форс - мажорних обставин у 2003р. позивачу завдано збитків на загальну суму 1 662 350, 00грн.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) податковий борг це податкове зобов'язання самостійно узгоджене платником податків, але не сплачене у встановлений термін.

Відповідно до п. "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) підлягає списанню безнадійний податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно пункту 16 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) в редакції від 24.12.2002р. до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить збір на обов'язкове соціальне страхування.

Однак в зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) від 03.04.2003р.  пункт 16 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) було  виключено, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування" (429-15) від 16.01.2003р.

Суди дійшли вірного висновку, що з 16.01.2003р. внески на обов'язкове соціальне страхування не є податками, зборами (обов'язковими платежами), а тому не сплачені внески на обов'язкове соціальне страхування не підпадають під визначення податкового боргу. Оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) не передбачено можливості списання боргу по страховим внескам в разі настання форс-мажорних обставин, то правові підстави вимагати списати безнадійний борг у позивача відсутні.

Таким чином судами першої та апеляційної інстанції правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Iлліча" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 26.08.2004р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.10.2004р. по справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Iлліча"  до Скадовського районного центру зайнятості та Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції про спонукання до списання безнадійного податкового боргу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.